У Жовтоводській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання застосування РРО/ПРРО»

 На запитання платників податків відповіла старший державний інспектор Жовтоводської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Трикозенко-Дирдіна Оксана Владиславівна.

Питання 1: Добрий день!

Якщо повертаються кошти за повернутий товар, сплаченого карткою – чи можливо повернення коштів готівкою ?

         Відповідь. Доброго дня!

Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (наданні послуг) у сфері торгівлі сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

У разі отримання оплати за товар (послуги) у безготівковій формі повернення коштів за неотриманний товар (ненадану послугу) здійснюється:

- у безготівковій формі через установу банку;

- у готівковій формі чи за допомогою банківської платіжної картки, однак із застосуванням РРО або ПРРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Отже, обидва варіанти повернення коштів є правомірними. І РРО потрібен лише у випадку, якщо кошти повертаються готівкою або на банківську картку покупця.

Питання 2: Добрий день!

Як фізичній особі-підприємцю здійснити програмування найменування товарів (послуг) в ПРРО?

Відповідь. Доброго дня!

Програмування товарів/послуг в ПРРО здійснюється суб’єктом господарювання/оператором (касиром) самостійно шляхом додавання товарів/послуг або шляхом імпорту даних переліку (файлу у форматі CSV), який формується згідно з інструкцією користувача ПРРО.

Питання 3: Добрий день!

Чи може ФОП – платник єдиного податку І групи реєструвати та застосовувати РРО та/або ПРРО?

Відповідь. Доброго дня!

Законами України не передбачено обов’язкове застосування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої групи  реєстрація та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/абоПРРО.

Питання 4: Добрий день!

Хто з платників єдиного податку (фізичних осіб) при проведенні розрахункових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?

Відповідь. Доброго дня!

Здійснення господарської діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування касової техніки передбачено ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО.

Питання 5: Добрий день!

Які штрафні санкції передбачені за невидачу при продажу товарів чеків РРО та або ПРРО?

Відповідь. Доброго дня!

Відповідно вимог пункту 1 ст. 17 Закону 265/95, до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, Законом №3219 (Законопроект 8401) внесено зміни в Закон №265 в Прикінцеві положення п.12 та додано п.15.

В п.15 вказаного Закону зазначено, що у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення".

Аналіз вищезазначених норм вказує на те, що законодавець піклується про підготовку працюючого бізнесу до нововведень у законодавство та дає час для напрацювання роботи з виправлення помилок при проведенні розрахункових операцій.