Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо реєстрації РРО/ПРРО»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо реєстрації РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповіла головний державний інспектор відділу обліку платників та об'єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія МЕДВЕДЄВА.

Питання.

Якщо платник податків змінив місцезнаходження, чи потрібно робити перереєстрацію РРО?

Відповідь.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

Питання.

Чи можливо використовувати декілька програмних РРО на одному пристрої? 

Відповідь.

 Програмне забезпечення для програмного РРО може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному із пристроїв і тільки одним касиром.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої. Таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Питання.

Як поновити втрачене реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО? 

Відповідь.

Відповідно до Порядку, у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання або його представник протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до податкового органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО  з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Якщо суб’єкт господарювання з метою поновлення втраченого реєстраційного посвідчення подає заяву за формою № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» в електронній формі та йому надходить друга квитанція з повідомленням про помилку «Документ не прийнято, додайте реєстраційне посвідчення», то такий суб’єкт повинен подати у встановлений термін до податкового органу за місцем реєстрації РРО зазначену заяву у паперовому вигляді та у полі «Перереєстрація у зв’язку із» вказати «втрата реєстраційного посвідчення».

Питання.

Якщо телефон, з якого працювали з програмним РРО втрачено, які мої дії? 

Відповідь.

Якщо пристрій з програмним РРО втрачено або викрадено, то слід подати Заяву за формою № 1-ПРРО з позначкою «Скасування реєстрації». яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікації. У такому випадку реєстрація програмного РРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Також можна надіслати Повідомлення за формою № 2-ПРРО з позначкою «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа». В цьому випадку, якщо протягом місяця, з моменту направлення форми № 2-ПРРО, платник податків не подасть форму № 1-ПРРО з відміткою «відновлення роботи», до Реєстру ПРРО вноситься запис про скасування реєстрації такого ПРРО.

Питання.

Як перевірити, що реєстрація програмного РРО була успішною?

Відповідь.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, в першу чергу, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі, також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО:

у день отримання заяви, якщо така заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного) дня;

не пізніше наступного робочого дня,  якщо заява надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

 Питання.

Як використовувати кваліфікований електронний підпис працівників при роботі з програмним РРО?

Відповідь.

Кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) в програмних РРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2020 року № 635/34918.

Суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.