Питання визначення та сплати мінімального податкового зобов’язання залишається актуальним для власників і користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Податкове законодавство встановлює правила його розрахунку, перелік платежів, які враховуються під час визначення загального МПЗ, а також особливості виконання податкових зобов’язань різними категоріями платників.
 
Що таке мінімальне податкове зобов’язання?

Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Тобто, МПЗ – обов’язковий платіж, що становить мінімальну суму податків, які повинен сплатити власник чи користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь.

Загальне мінімальне податкове зобов’язання – це сума МПЗ кожної із земельних ділянок, якими володіє чи користується платник МПЗ (далі – загальне МПЗ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Для яких земельних ділянок потрібно визначати МПЗ?

МПЗ сплачується із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Сільськогосподарськими угіддями є рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Законодавством також передбачено чіткий перелік земельних ділянок, для яких МПЗ не визначається:

- земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- землі запасу;

- невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельні ділянки, земельні частки (паї), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Для таких земельних ділянок МПЗ не визначається за період, за який не визначається плата за землю.

Хто повинен сплачувати МПЗ?

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Тобто, платником МПЗ може бути фізична особа або ФОП, які є власником або законним користувачем земельної ділянки.

Порядок розрахунку МПЗ

Для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої проведено, МПЗ визначається за формулою:

МПЗ = НГОд × К × М / 12, де:

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або користуванні платника.

Для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено, застосовується формула з використанням нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по відповідній області.

Коефіцієнт «К»

Значення коефіцієнта «К» залежить від податкового року. Починаючи з 2025 року і до кінця року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, для розрахунку МПЗ застосовується коефіцієнт 0,057.

Отже, при визначенні МПЗ за 2026 рік відповідної перехідної норми слід застосовувати саме коефіцієнт 0,057.

Приклад: 210 160,42 х 0,057 х 12 / 12 = 11 979,14 грн.

Для земельної ділянки, нормативно грошова оцінка яких не проведена, МПЗ визначається за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де:

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або користуванні платника.

Приклад: 35 609,06 х 6,0500 х 0,057 х 12 / 12 = 12 279,78 грн.

Мінімальне податкове зобов’язання під час воєнного стану

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

У цьому випадку, МПЗ не визначається за період, за який не визначається плата за землю.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Співвідношення сплачених податків та МПЗ
 

Загальне МПЗ – це сума МПЗ кожної із земельних ділянок, якими володіє чи користується платник МПЗ.

Варто розуміти, що до бюджету потрібно перераховувати не всю суму загального МПЗ, а зменшену на сплачені податки, збори, платежі та витрати на оренду земельних ділянок (далі – «МПЗ-різниця»).

Отже, для платника МПЗ можливі два варіанти:

- загальне МПЗ > суми всіх сплачених податків: до бюджету потрібно доплатити позитивну «МПЗ-різницю»;

- загальне МПЗ < суми всіх сплачених податків: нічого доплачувати не потрібно.

 
Які особливості розрахунку, звітування та сплати МПЗ для фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю?
 

Обов’язок з розрахунку МПЗ для фізичних осіб, які не зареєстровані як підприємці,  покладеного контролюючі органи за податковою адресою таких осіб.

Для розрахунку використовують дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або оригінали чи належним чином засвідчені копії документів платника податків (зокрема документів про право власності/користування земельною ділянкою).

Так, до 1 липня року, наступного за звітним, органи ДПС надсилають фізичним особам податкове повідомлення - рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з ПДФО (включно із сумою позитивного значення «МПЗ-різниці»). Якщо ж контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня, фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ.

Розмір загального МПЗ може зменшити сплачені протягом податкового року податки, збори, а саме:

-                     ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

-                     земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

Позитивне значення «МПЗ - різниці» є частиною зобов’язань з ПДФО. Строк для сплати – 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. При цьому, сума ПДФО розподіляється пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок та сплачується до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок.

   Якщо платник податку не згоден із податковим повідомленням-рішенням, він має право у порядку ст. 42 ПК України, звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку МПЗ, та надати підтверджуючі документи, зокрема щодо:

-        земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

-        суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

-        суми сплачених податків, зборів, платежів.

Водночас, такий платник податку не звільняється від сплати ПДФО.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати/відкликати таке податкове повідомлення-рішення та надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення.

Декларування МПЗ платниками єдиного податку другої - третьої груп

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Тобто, при поданні  податкової декларації за рік потрібно заповнити додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік», окремої декларації для звітності по МПЗ не передбачено. 

Висновки

МПЗ – обов’язковий платіж, що становить мінімальну суму податків, які повинен сплатити власник чи користувач земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь. Фізичні особи сплачують МПЗ на підставі податкового повідомлення - рішення, врученого контролюючими органами. Підприємці ж самостійно розраховують суму МПЗ та подають у складі декларації за податковий рік додаток із розрахунком загального МПЗ. При цьому, сплатити до бюджету потрібно не всю суму загального МПЗ, а зменшену на сплачені протягом року податки, збори, платежі та витрати на оренду земельних ділянок.

Статистичні дані

За 2024 рік сформовано 67 225 податкових повідомлень - рішень з МПЗ на суму 399,20 млн грн, станом на 01.10.2026 року з них вручено 47 468 податкових повідомлень-рішень на суму 359,69 млн гривень.

За 2025 рік сформовано 61 546 податкових повідомлень - рішень з МПЗ на суму 549,1 млн грн, станом на 01.10.2026 року з них вручено 14 533 податкових повідомлень - рішень на суму 124,1 млн гривень.

Станом на 01.10.2026 року сплачено МПЗ 165,7 млн грн, що на 97,2 млн грн більше ніж у 2025 році за відповідний період (станом на 01.10.2025 сплачено МПЗ - 68,5 млн гривень).

В 2026 році фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, задекларовано позитивне значення  МПЗ у податкових деклараціях з єдиного податку за 2025 рік у сумі 147,3 млн. гривень, що на 57,1 млн. грн. більше ніж за 2024 рік. 

Довідково:

1.  Кодекс  – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).

2. Перелік територій  – Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України  від 28.02.2025 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (із змінами і доповненнями).