Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО» У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

        На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Застосування РРО/ПРРО у разі здійснення посередницьких послуг?

Відповідь. Добрий день!

ФОП – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. Через РРО/ПРРО проводиться вся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного агента.

Зазначаємо, що доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ПКУ. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами  доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно з п.1 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані РРО/ПРРО за наданням відповідних розрахункових документів.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

РРО/ПРРО не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (ФОП), які не застосовують РРО/ПРРО відповідно до ПКУ (п.6 ст.9 ЗУ №265). При цьому, РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п.296.10 ПКУ).

Питання 2: Добрий день!

Облік готівки у вигляді благодійних внесків: що з оприбуткуванням?

         Відповідь. Добрий день!

Благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у т.ч. вилучені зі «скриньки». Крім того, необхідно, у визначені законодавством строки, здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в день одержання готівки в повній сумі. Це передбачено вимогами пп.2 п.58 розд.VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 №148.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їхніх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їхніми касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касові книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО безе ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків  (ЗЕТ – звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п.44.3 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку розрахункових операцій (КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії.

Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (ЗЕТ – звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в ксах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням ПРРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера контролюючого органу, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п.13 розд.ІІ Положення 148).

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним  головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їхнього складання (п.25 розд.ІІІ Положення 148).

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту  каси встановлено розд.V Положення 148.    

Питання 3: Добрий день!

Які обов’язкові вимоги до РРО?

Відповідь. Добрий день!

Відповідно до ст.12 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Питання 4: Добрий день!

Які обов’язки мають центри сервісного обслуговування?

 Відповідь. Добрий день!

Згідно зі ст.2 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» центр сервісного обслуговування - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до ст.12 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено обов’язки центрів сервісного обслуговування, а саме: центри сервісного обслуговування зобов'язані:

1) проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів;

3) при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;

4) у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

Питання 5: Добрий день!

Чи забороняється робота ПРРО в режимі офлайн?

 Відповідь. Добрий день!

У зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відновлено дію абзацу сьомого статті 5 цього Закону, у зв’язку з чим використання ПРРО в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, заборонено. Отже, з 01.08.2023 забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн. ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС.