Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону № 3219» У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся 25.08.2023

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону № 3219».

На питання платників податків відповів начальник Широківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Волкова Вікторія Миколаївна.

           Питання 1: Добрий день!

         Чи зобов’язані СГ, у тому числі ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп, які одночасно проводять розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) та отримують кошти на поточний рахунок за допомогою реквізитів у форматі IBAN, застосовувати РРО та/або ПРРО?

        Відповідь. Доброго дня!

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених
Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
      Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
     Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
     Тобто, РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, оскільки продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, у тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які одночасно проводять розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) та отримують кошти на поточний рахунок за допомогою реквізитів у форматі IBAN зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО для всіх операцій, окрім отримання коштів безпосередньо на поточний рахунок за допомогою його реквізитів (IBAN).

          Питання 2: Добрий день!

Чи необхідно ФОП – платникам ЄП другої – четвертої груп застосовувати РРО та/або ПРРО на всіх господарських одиницях, якщо одна господарська одиниця територіально розташована в місті, а інша на території села?

           Відповідь. Доброго дня!

        Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.      
     Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
     Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Отже, якщо у ФОП – платника ЄП другої – четвертої групи є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги передбаченої пунктом 1 Переліку, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

        Питання 3: Добрий день!

Чи зобов’язані ФОП – платники ЄП першої групи реєструвати та застосовувати РРО та/або ПРРО та вести облік товарних запасів?

      Відповідь. Доброго дня!

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи з 01.01.2022 не зобов’язані реєструвати та застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО.
        Уряд України та органи виконавчої влади не планують запровадження реєстрації та застосовування РРО та/або ПРРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи з 01.01.2022.
        Разом з тим, ведення обліку товарних запасів або якогось іншого додаткового обліку з 01.01.2022 року для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи не передбачається.

         Питання 4: Добрий день!

Як ФОП – платниками ЄП другої-третьої групи визначається загальне мінімальне податкове зобов’язання?

                  Відповідь. Доброго дня!

         Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, другої-третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
     Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
     Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
     Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
     Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік

             Питання 5: Добрий день!

Чи відновлено строки надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій?

                Відповідь. Доброго дня!

                Так. З 1 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншими законодавствами, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,зокрема: строки надання індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.