Податкові повідомлення-рішення: оновлено порядок надіслання платникам

Оновлений порядок надіслання ППР запрацює з 26.02.2026

Наказом Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2025 року № 513 (далі – Наказ № 513) затверджені зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – оновлений Порядок). Оновлений Порядок застосовуватиметься з 26 лютого 2026 року.

Нормативні передумови та порівняння з попереднім регулюванням

До набрання чинності зазначеними змінами порядок надіслання податкових повідомлень-рішень (ППР) визначається наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 у редакції, чинній до 26.02.2026 року (далі – попередній Порядок, попередня редакція Порядку). 

Попередня редакція Порядку ґрунтувалася на загальних положеннях статті 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та не містила спеціальних процедур, пов’язаних із функціонуванням податкової системи в умовах воєнного стану.

Зокрема, попередня редакція Порядку не передбачала окремого механізму скасування штрафних (фінансових) санкцій у разі добровільної та своєчасної сплати податкового зобов’язання, визначеного у ППР. Такі питання вирішувалися на підставі пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, що ускладнювало практичну реалізацію відповідних норм у межах процедур податкового адміністрування.

Оновлений Порядок систематизує ці положення та закріплює їх безпосередньо у процедурі надсилання ППР, що фактично сприяє правовій визначеності та єдності правозастосовної практики.

Особливості сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану

Відповідно до оновленого Порядку, якщо платник податків отримує податкові повідомлення-рішення за формами «Р» або «Д» та сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого ППР, штрафні санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому, нове податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не формується.

Раніше у подібних ситуаціях контролюючі органи застосовували різні підходи: в одних випадках штрафи вважалися скасованими автоматично, в інших – платнику надсилалося нове податкове повідомлення-рішення або надавалися індивідуальні роз’яснення, що призводило до нерівномірної практики.

До 26 лютого 2026 року аналогічна ситуація вимагає додаткового аналізу норм перехідних положень ПКУ, а на практиці платник нерідко стикався з необхідністю звернення до податкового органу за роз’ясненнями або очікуванням коригування інформації в інтегрованій картці платника.

Оформлення ППР у разі ліквідації контролюючого органу

Оновлений Порядок також передбачає чіткий механізм оформлення податкових повідомлень-рішень у разі ліквідації контролюючого органу, який прийняв первинне рішення. Нове податкове повідомлення-рішення оформлюється органом ДПС, що здійснює адміністрування податків відповідного платника.

Раніше відсутність прямої норми у попередньому Порядку призводила до ситуацій, коли платники податків оскаржували ППР, посилаючись на сумніви щодо повноважень органу, який фактично продовжував процедуру.

Вищенаведене усуває ризик визнання податкового повідомлення-рішення протиправним з формальних підстав, що раніше було поширеним аргументом у податкових спорах.

Оновлення форм ППР та цифровізація

Наказом № 513 оновлено форми податкових повідомлень-рішень (додатки 1 – 30), які отримали уніфіковану структуру, деталізовані підстави для їх надсилання та новий формат реквізиту «Призначення платежу». 

Важливою практичною новацією є запровадження QR-кодів, які дають змогу оперативно здійснювати сплату податкових зобов’язань.

До змін платники були змушені самостійно перевіряти реквізити рахунків, що збільшувало ризик технічних помилок під час сплати.

Тобто, якщо раніше у податкових повідомлень-рішень була різна структура, різні реквізити, відсутність QR-кодів, то відповідно до запроваджених змін ППР будуть мати уніфіковану структуру, єдиний формат реквізитів, QR-коди, оновлену нумерацію.

Узагальнений висновок

Таким чином, оновлений порядок надіслання податкових повідомлень-рішень забезпечує більшу визначеність процедур, зменшує кількість формальних підстав для спорів і сприяє добровільному виконанню податкових обов’язків. 

Для платників податків це означає необхідність уважного аналізу отриманих податкових повідомлень-рішень, своєчасної сплати узгоджених сум та адаптації внутрішніх облікових процедур до вимог чинного законодавства.