Визначення дати виникнення доходу у юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо якою датою визнається дохід юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюються через операторів поштового зв’язку у формі міжнародних поштових та/або експрес-відправлень з митною вартістю до 1 000 євро і декларування таких товарів здійснюється оператором поштового зв’язку/експрес-перевізником шляхом подання додаткового реєстру відправлень, повідомляє таке.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулює Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ «Про електронну комерцію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675).

Відповідно до частини другої ст. 13 Закону № 675 способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Частиною третьою ст. 13 Закону № 675 визначено, що продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 996).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено особливостей визначення доходу від операцій з продажу товарів нерезидентам на онлайн-платформах.

Такі доходи відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Водночас необхідно враховувати, якщо операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами п.п. 39.5.4 п 39.5 ст. 39 ПКУ та визначає різницю відповідно до положень п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Крім того, у разі, коли операції з такими нерезидентами не є контрольованими, застосовуються вимоги п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, з питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.