Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219» У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219».

На запитання платників податків відповів заступник начальника відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудник Роман Олександрович.

Питання 1: Хто з платників єдиного податку (фізичних осіб) при проведенні розрахункових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?

Відповідь: Можливе здійснення господарської діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування касової техніки передбачено ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Рекомендуємо уважно прочитати вимоги Закону №265 та неухильно виконувати норми законодавства.

Якщо коротко, з 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровану касову техніку.

Питання 2: Чи має право працівник податкової служби проводити інспекційну перевірку, оглядати приміщення, якщо на місці проведення перевірки відсутній ФОП. Чи буде мати це законну силу?

Відповідь: Відповідно до п.20.1.13 ст.20 Податкового Кодексу України працівники податкової служби мають право на доступ під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності або є об’єктами оподаткування та або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/ або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно вимог п.80.7 ст. 80 ПКУ працівники податкової служби проводять фактичні перевірки  проводяться в присутності суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Отже відсутність на господарській одиниці посадових осіб (директора, бухгалтера або підприємця) не звільняє суб’єкта господарювання від проведення фактичної перевірки.

Слід зазначити, що згідно п.80.1 ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, а відповідно до п 80.4 ст.80 та підпункту 20.1.10 пункту 20.1 ст. 20 ПКУ працівники податкової до початку проведення фактичної перевірки можуть провести контрольно-розрахункову операцію.

Питання 3: Повернення товару, сплаченого карткою – повернули кошти готівкою. Чи є тут порушення?

Відповідь: Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (наданні послуг) у сфері торгівлі сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

У разі отримання оплати за товар (послуги) у безготівковій формі повернення коштів за неотриманний товар (ненадану послугу) здійснюється:

- у безготівковій формі через установу банку;

- у готівковій формі чи за допомогою банківської платіжної картки, однак із застосуванням РРО або ПРРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Отже, обидва варіанти повернення коштів є правомірними. І РРО потрібен лише у випадку, якщо кошти повертаються готівкою або на банківську картку покупця.

Питання 4: При проведенні розрахунків через термінал обов’язково видавати чек з РРО та/або ПРРО, якщо термінал роздруковує свій чек? 

Відповідь: Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 покупцеві необхідно видати розрахунковий документ встановленої форми на паперовому носії або в електронному вигляді на повну суму проведеної розрахункової операції.

Сліп, роздрукований терміналом – не є розрахунковим документом.

Питання 5: Які штрафні санкції передбачені за невидачу при продажу товарів чеків РРО та або ПРРО?

Відповідь: Відповідно вимог пункту 1 ст. 17 Закону 265/95, до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, Законом №3219 (Законопроект 8401) внесено зміни в Закон №265 в Прикінцеві положення п.12 та додано п.15.

В п.12 зазначено, що суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор";

В п.15 зазначено, що у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення".

Аналіз вищезазначених норм вказує на те, що законодавець піклувався про підготовку працюючого бізнесу до нововведень у законодавство та надавав час для напрацювання роботи з виправлення помилок при проведенні розрахункових операцій.