На який максимальний строк контролюючий орган може укладати договір розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу платника?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. З 28.07.2023 цю облікову ставку знижено до 22 відс., отже проценти за користування розстроченням з цієї дати нараховуються за ставкою 26,4 відсотка.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 Кодексу визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Отже, максимальний строк розстрочення та/або відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) законодавством та нормативними актами не обмежено. При цьому період розстрочення (відстрочення), який може бути застосований, залежить від підстави для звернення за розстроченням (відстроченням) та фінансового стану платника.

При цьому прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) на строк, що виходить за межі поточного бюджетного року, а також погодження надання такого розстрочення (відстрочення) з Міністерством фінансів України, належить до компетенції Державної податкової служби України незалежно від суми розстрочення (відстрочення).