Суд підтримав позицію податківців щодо відмови у збільшенні реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) третьою особою не передбачено податковим законодавством, і така операція не може вважатись сплатою податку на додану вартість (ПДВ) іншою особою за дорученням платника податку.

Колегія суддів зазначила, що сплата до бюджету ПДВ має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є показник суми поповнення електронного рахунку (SПопРах). Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунка СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено. Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 200¹ Податкового кодексу України, так і Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (із змінами), містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника ПДВ, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.

Крім того, судом підставно зауважено, що у договорі доручення, за умовами якого третя особа, як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок позивача, як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.

Суд в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів учасників справи, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії на загальну суму 10,05 млн грн – залишено без змін.