Суд задовольнив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та підтвердив правомірність винесення податкових повідомлень-рішень на загальну суму 16,06 млн гривень

Третім апеляційним адміністративним судом підтримано позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зроблено висновок про те, що укладення ФОП договорів з контрагентами про надання послуг з проведення клінічних досліджень дії лікарських препаратів не підпадає під вимоги п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – консультаційні послуги. Відповідно встановлено факт порушення позивачем абз. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 та п. 186.4 ст.186, п. 187.1 ст.187 ПКУ, а також п. 201.1 ст. 201 ПКУ, що полягає у не складанні податкових накладних в електронній формі з дотриманням умов щодо їх реєстрації в порядку, визначеному законодавством, та є похідним від порушення щодо несплати податкового зобов’язання з ПДВ.

Судом враховано, що відповідно до умов договорів, укладених між спонсором, контрактною дослідницькою організацією (далі – КДО) та лікувально-профілактичними закладами, а також між спонсором, КДО та ФОП є проведення клінічних досліджень лікарських препаратів за участі пацієнтів у чіткій відповідності до затвердженого спонсором, КДО протоколу, з визначенням меж прав та обов’язків кожної зі сторін.

За результатами проведеного аналізу актів виконаних робіт вбачається, що оплата, яка була здійснена ФОП, розраховувалась саме як оплата за візити пацієнтів, проведення скринінгів, а не оплата за надання послуг з обробки даних пацієнтів.

Також колегія суддів критично розцінює доводи позивача з приводу того, що характер наданих ним послуг свідчить про постачання послуг з охорони здоров’я, а відповідно такі послуги звільнені від оподаткування. Зокрема,      п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачає звільнення від оподаткування операцій з охорони здоров’я, однак це стосується лише закладів охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання відповідних послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

За таких обставин, доведеним є факт порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов’язання з ПДВ.

Донарахована податковим органом сума зобов’язання з ПДВ та застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у розмірі 16,06 млн гривень сплачена платником в повному обсязі, після винесення рішення суду апеляційної інстанції.