Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Пресконференція начальника управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Копильченко на тему «Плата за землю: важливі аспекти адміністрування»

, опубліковано 29 червня 2021 о 15:03

Начальником управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Тетяною Копильченко 29 червня 2021 року в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Плата за землю: важливі аспекти адміністрування».

Начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Копильченко розповіла, що з початку року до місцевих бюджетів землекористувачами - юридичними особами області сплачено 1,8 млрд грн, що на 800 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року: «Україна взяла курс на бюджетну децентралізацію, який передбачає підвищення бюджетної і фінансової самостійності місцевих бюджетів, підвищення рівня добробуту населення, фінансування державних витрат. Податкові надходження повинні стати важливим інструментом зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування. Основними нормативними документами, які регулюють земельні відносини в Україні - це Земельний кодекс України та Податковий кодекс України.

Одним з основних економічних принципів земельної політики держави є платність використання земельних ділянок. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України користування землею - платне. Плата за землю - це постійне джерело фінансування витрат на освіту, охорону здоров'я, підтримку і розвиток інфраструктури територіальної громади.

Законом України від 28 грудня 2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесені зміни, зокрема, в адміністрування плати за землю. Плата за землю, як складова частина податку на майно, включена в перелік місцевих податків, особливістю яких є те, що вони встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування та в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

ПКУ встановлено, що плата за землю - це обов'язковий платіж, стягується у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форм власності. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня реєстрації права власності або права користування.

Надходження плати за землю займають друге місце по надходженнях до місцевих бюджетів територіальних громад, питома вага якої становить 16% в загальних доходах місцевих бюджетів. З початку року до місцевих бюджетів землекористувачами - юридичними особами області сплачено 1,8 млрд грн, що на 800 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% і не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Максимальна ставка податку в розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки встановлюється для суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), які мають земельні ділянки в постійному користуванні», - розповіла вона.

Тетяна Копильченко зазначила, що також статтею 277 ПКУ визначено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено і встановлена в розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% і не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області: «Підставою для обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки, оформленої і зареєстрованого відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бать менше 3% і перевищувати 12% нормативної грошової оцінки, і більше 12% - якщо право оренди набуто через аукціон.

В даний час проблемним питанням залишається питання використання землі без оформлення прав на землекористування, що дає можливість суб'єктам господарювання ухилятися від сплати плати за землю. Однак використання землі без оформлення прав на його використання є порушенням Земельного кодексу України, за що передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Крім того, органи місцевого самоврядування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 можуть пред'явити суб'єкту господарювання вимоги по відшкодуванню збитків, завданих суспільству в розмірі недоотриманої орендної плати.

Також на сьогоднішній день залишається актуальним питанням правильність визначення землекористувачами податкового зобов'язання по платі за землю, якщо своєчасно не отримані дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у зв'язку зі зміною (прийняттям) нової грошової оцінки з 01.01.2021 по місту Дніпро.

Необхідно врахувати, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ, у разі, коли платник самостійно обчислює податкове зобов'язання на поточний рік і зобов'язаний надати контролюючому органу дані про нову нормативну грошову оцінку не пізніше 20 лютого, він має право після її отримання, до проведення контролюючим органом документальної перевірки, подати уточнену податкову декларацію зі зміненою вартістю зобов'язання. Відповідно до ст.521 ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершиться дія карантину, штрафні санкції не застосовуються. А саме - платник визначає занижену суму податкового зобов'язання, подає уточнену податкову декларацію без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 50 ПКУ», - зазначила Тетяна Копильченко.