Захист прав і свобод власних громадян – одна з найважливіших складових успішного соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що законодавством України встановлена низка спеціальних гарантій та пільг для неповнолітніх.

Так, нормами ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) неповнолітні (особи, що не досягли вісімнадцяти років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх.

Трудове законодавство України встановлює певні особливості правового регулювання праці неповнолітніх, у т. ч. щодо прийняття на роботу та звільнення, умов праці тощо. Це обумовлено тим, що вони користуються додатковими пільгами у зв’язку з фізіологічними, психологічними та віковими особливостями.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КЗпП допускається прийняття на роботу лише тих неповнолітніх осіб, які досягли шістнадцяти років. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можуть прийматися на роботу й особи, які досягли п’ятнадцяти років. Також згідно з ч. 3 ст. 188 КЗпП України допускається прийняття на роботу осіб, яким виповнилося чотирнадцять років, але за умови дотриманні наступних умов:

► прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають тільки учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;

► такі особи можуть виконувати лише легку роботу, що не заподіє шкоди їхньому здоров’ю;

► їх робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися виключно у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);

► необхідна наявність згоди одного з батьків або особи, що їх замінює.

Укладаючи трудовий договір з неповнолітнім, роботодавцю необхідно це робити тільки у письмовій формі (ст. 24 КЗпП).

Згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється. Усі неповнолітні особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення двадцяти одного року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

У разі наявності неповнолітніх працівників підприємства, установи та організації відповідно до ст. 189 КЗпП зобовʼязані вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Ст. 190 КЗпП встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Відносно неповнолітніх працівників передбачено особливі гарантії та права щодо робочого часу та надання відпусток: для всіх працівників, які не досягли вісімнадцяти років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, то неповнолітні віком до шістнадцяти років не повинні працювати понад 24 години на тиждень, а працівники віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років – понад 36 годин на тиждень; тривалість щорічної відпустки для неповнолітніх працівників становить тридцять один календарний день.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Однією з найважливіших складових успішного соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства є захист прав і свобод громадян. І особливе місце у цьому процесі займає охорона прав неповнолітніх, у тому числі і захист їх трудових прав. Отже, роботодавці зобовʼязані виконувати норми законодавства про працю.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA