Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про соціальну підтримку платників. Преференції для бізнесу»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про соціальну підтримку платників. Преференції для бізнесу».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак.

Питання 1: Добрий день! Як оподатковуються ПДВ операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідь: Вітаю! Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон України № 540) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 71 і 72.

Відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 ПКУ та положення статті 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пунктом 72 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 ПКУ.

Норми п. 72 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ також застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Питання 2: Вітаю! Які особливості в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у разі здійснення операцій, пов’язаних з охороною здоров’я, запроваджені у 2020 році?

Відповідь: Добрий день! Законом України № 540 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 51¹ – 51³.

Так, встановлено, що у 2020 році коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ, не застосовуються щодо сум коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 51¹ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, відповідно до п. 51² підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ тимчасово, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними коштів або товарів: лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування або товарів, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; добровільно переданих юридичними та/або фізичними особами протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними коштів або товарів, зазначених у цьому пункті.

Нормами п. 51³ підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй товари (лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

► збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Питання 3: Добрий день! Чи застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства на період дії карантину?

Відповідь: Вітаю! Нормами п. 52¹ розділу 10 підрозділу ХХ ПКУ встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

► обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

► здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

► порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Питання 4: Добрий день! Хочу отримати відповідь на питання: які перевірки мають право проводити контролюючі органи?

Відповідь: Добрий день! Нормами ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

► документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ;

► фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Норми встановлені п. 52² підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Питання 5: Вітаю! Маю податковий борг. Яка процедура по врегулюванню боргу діє на теперішній час?

Відповідь: Добрий день! Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 1², 2³ та 2⁴.

Відповідно до п. 1² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 ПКУ не застосовуються.

Нормами п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2³ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

► великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

► осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

► осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

► банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

► осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

► осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Пунктом 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень статті 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до 2⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України №1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Питання 5: Добрий день! Як сплачують єдиний податок і єдиний внесок у період дії карантину фізичні особи – підприємці – «спрощенці» першої групи?

Відповідь: Добрий день! Законом України № 1072 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 52⁹, відповідно до якого тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку. При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 статті 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються.

Крім того, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про єдиний внесок) п. 9¹⁰ доповнено п.п. 9¹⁰.1.

Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з   01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по  31 травня 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про єдиний внесок. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом про єдиний внесок.

Питання 6: Добрий день! Які зміни внесено до ПКУ щодо відповідальності у разі порушень податкового законодавства?

Відповідь: Добрий день! Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами запровадив нову концепцію відповідальності як для контролюючих органів, так і для платників податків, яка передбачає:

► обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

► зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

► відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

► визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

► скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

► скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

► збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах ПКУ щодо нарахування пені за актами перевірок.