Договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Норми встановлені п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з п. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (п. 1 ст. 937 ЦКУ).

При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (п. 1 ст. 944 ЦКУ).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким один суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами:

► суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588;

► суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).