Закон України № 466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як  1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.

З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).