Перерахування (сплати) податку на доходи фізичних осіб за працівників неуповноважених відокремлених підрозділів

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для розд. IV ПКУ вживається у значені, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

До «відокремлених підрозділів» слід відносити – філії, представництва, структурні підрозділи юридичної особи, де працюють наймані працівники.

Аналізуючи чисельні звернення платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що керівники підприємств створені об’єкти оподаткування (кіоски, магазини, аптеки, АЗС, перукарні, СТО тощо) на яких здійснюється господарська діяльність юридичної особи не розглядають як структурні підрозділи, що є помилковим фактом.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися із структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

До складу структурних підрозділів юридичної особи можуть входити  кіоски, магазини, аптеки, АЗС, перукарні, СТО тощо, які знадяться поза межами місця знаходження юридичної особи. Структурні підрозділи юридичної особи можуть самостійно виробляти продукцію, виконувати роботи або операції, надавати послуги від імені юридичної особи.

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством структурних підрозділів (кіосків, магазинів, аптек, АЗС, перукарень, СТО тощо) питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Відповідно до частини другої ст.64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст.64 БКУ), який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі, якщо юридична особа створює не уповноважені відокремлені (структурні) підрозділи, а саме кіоски, магазини, мережі аптек, АЗС, перукарень, СТО тощо, то така юридична особа повинна сплачувати (перераховувати) податок за працівників до відповідного (місцевого) бюджету за місцезнаходження такого об’єкту оподаткування.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

Наведемо приклади сплати (перерахування) ПДФО:

ТОВ «ХХХ», зареєстрований на податковому обліку у Кам’янському управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, має мережу аптек, які здійснюють торгівельну діяльність на території м. Дніпра (Центральний, Соборний райони), м. Києва (Оболонський, Печерський райони), де працюють наймані працівники.

Перерахування податку на доходи фізичних осіб за працівників мережі аптек, які розміщені на території м. Дніпра ТОВ «ХХХ» перераховує до бюджетів Центрального, Соборного районів м. Дніпра, за мережу аптек, які розміщені на території м. Києва до бюджетів Оболонського, Печерського районів м. Києва.

Якщо юридична особа складається із структурних підрозділів підприємства, а саме - кіосків, магазинів, АЗС, перукарень, СТО, то перерахування податку на доходи фізичних осіб за працівників таких підрозділів слід перераховувати до відповідних бюджетів, де розміщені такі об’єкти оподаткування.