У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія 2020»

27 лютого 2020 року в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему  «Деклараційна кампанія 2020».

На питання громадян відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС Манушак Осипова.

Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Питання 1. Чи можна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно?

Відповідь: Так. Податкову декларацію платник податків може подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна».

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

1. Безкоштовно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у банківських установах і організаціях (наприклад, АЦСК АТ КБ «Приватбанк»).

2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа.

3. Отримати відомості про доходи за минулий рік з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

4. Після отримання у розділі «вхідні/вихідні документи» відповіді від ДПС на основі таких даних перейти до заповнення податкової декларації у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Питання 2. Який порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) іноземних доходів?

Відповідь: Відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Питання 3. Якщо за навчання студента сплатила рідна тітка, чи можна подати декларацію на податкову знижку?

Відповідь: Фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).  

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.

Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення, наприклад, рідна тітка, вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Питання 4. В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?

Відповідь: Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2019 році – 2 690 грн, у 2020 році – 2 940 грн);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, тобто:

► сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації;

► інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.