Податок на майно: важлива складова місцевих бюджетів
Податок на майно – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів до складу якого входить плата за землю та податок на нерухоме майно. Завдяки цим коштам громади мають можливість фінансувати розвиток територій, утримувати інфраструктуру та забезпечувати потреби мешканців.
Лише за січень – жовтень 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 7,1 млрд грн податку на майно. Це 16,7 % від загальної суми бюджетних надходжень. Зокрема, плата за землю становила 6,3 млрд гривень.
Для підприємств, які володіють у тому числі нерухомістю, землею і не тільки, правильне визначення податкових зобов'язань та своєчасне подання звітності – важлива складова фінансової дисципліни.
Податок на майно – звітність без поспіху: що потрібно знати підприємствам
Податок на майно – це місцевий податок, який складається зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Його сплачують власники житлової та нежитлової нерухомості – як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підприємства самостійно визначають суму податку за належні їм об'єкти нерухомості станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування річну декларацію. Річна сума податку розподіляється рівними частинами на кожен квартал.
Важливо не лише дотриматися строків подання звітності, а й уважно перевірити всі показники, адже навіть незначна неточність може призвести до неправильного визначення податкових зобов'язань.
Отже, під час заповнення звітності підприємствам варто особливо уважно перевіряти такі показники:
- розмір мінімальної заробітної плати – для розрахунків за 2026 рік необхідно використовувати показник, встановлений на 1 січня – це 8647 гривень;
- інформацію про пільги – необхідно зазначати код пільги, відповідно до Довідника податкових пільг, її розмір (у відсотках) та суму);
- період володіння нерухомістю – важливо правильно вказати кількість місяців, протягом яких об'єкт перебував у власності підприємства;
- повноту заповнення декларації – подання звітності без жодних показників не замінює належного декларування податкових зобов'язань.
- податкове податкове зобов'язання за велику житлову нерухомість – якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м або будинку — 500 кв. м, необхідно врахувати додаткові 25 000 грн на рік за кожен такий об'єкт (або його частку).
Уважність до цих деталей допоможе уникнути зайвих запитань, уточнень та можливих донарахувань.
Нерухомість підприємства: чому важливо перевірити кожен об'єкт
Окремої уваги потребує правильне визначення об'єктів, які підлягають оподаткуванню.
Наприклад, під час аналізу звітності одного з підприємств було виявлено, що воно не задекларувало належні йому нежитлові об'єкти – сільськогосподарські будівлі.
Підприємство вважало, що ці об'єкти не підлягають оподаткуванню. Однак його основний вид діяльності не відповідав умовам, за яких такі будівлі можуть бути звільнені від сплати податку.
У результаті проведеної роботи підприємство було залучено до оподаткування, а до місцевого бюджету додатково надійшло 4 525 958,65 грн.
Цей випадок показує, сама назва або призначення будівлі ще не гарантує податкової пільги. Важливо враховувати також діяльність підприємства та фактичні умови використання нерухомості.
Якщо нерухомість постраждала від війни: як діяти
Воєнні обставини суттєво вплинули на майновий стан багатьох підприємств. Частина будівель була пошкоджена або повністю знищена внаслідок бойових дій.
Для таких випадків передбачені особливі умови оподаткування.
Якщо нерухомість пошкоджена або знищена внаслідок російської збройної агресії, насамперед необхідно офіційно зафіксувати факт пошкодження чи знищення.
Після отримання відповідного акта, довідки або висновку, інформацію про нерухомість потрібно внести до спеціального Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (Державний реєстр).
Зробити це можна:
- через електронний сервіс порталу «Дія»;
- звернувшись до центру надання адміністративних послуг;
- через нотаріуса.
Саме відомості державного реєстру є важливою підставою для врахування пошкодження або знищення нерухомості під час визначення податкових зобов'язань.
За знищені та пошкоджені внаслідок війни об'єкти нерухомості передбачені спеціальні правила звільнення від оподаткування. Вони залежать від ступеня пошкодження та придатності об'єкта до подальшого використання.
Якщо нерухомість має незначні пошкодження, залишається придатною для використання та потребує лише поточного ремонту, місцева влада може встановити знижену ставку податку або повністю звільнити власника від його сплати.
Чи потрібно платити за землю, якщо знищена будівля
Ще одне важливе питання для підприємств – плата за земельну ділянку, на якій розташовувалася знищена внаслідок війни нерухомість.
З 23 жовтня 2026 року діє новий порядок, який передбачає звільнення від нарахування та сплати плати за землю за ділянки, на яких розташовані знищені житлові або нежитлові об'єкти.
Таке звільнення діє з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості, внесена до Державного реєстру.
Пільговий період триває до кінця місяця, у якому:
- зареєстровано право власності на новозбудований на цій земельній ділянці об'єкт нерухомості;
- або припинено чи скасовано воєнний стан в Україні.
Важливо й те, що підприємства, які вже задекларували плату за такі земельні ділянки, можуть переглянути раніше визначені зобов'язання та подати уточнену звітність, щоб скоригувати нараховані суми за відповідний період.
Увага до деталей – запорука правильного оподаткування
Податок на нерухомість та плата за землю потребують від підприємств уважного ставлення до обліку майна, правильного визначення пільг і своєчасного подання звітності.
Особливо важливо перевіряти всі об'єкти нерухомості, що перебувають у власності підприємства, не допускати помилок під час розрахунків та своєчасно оновлювати інформацію про майно.
Довідково:
1. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) – ст. 266, 286.
2. Закон України від 09.06.2026 № 4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».