Механізм врегулювання та погашення податкового боргу для платників, які постраждали від збройної агресії російської федерації, базується на Податковому кодексі України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) та спеціальних процедурах Державної податкової служби (далі –ДПС).

Так, підприємство яке постраждало від збройної агресії російської федерації, але продовжує функціонувати та планує сплатити борг має право на розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу.

Розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 ПКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням/відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. 

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно розділом II Переліку обставин форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у ч. 2 ст. 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, - це обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, може бути, зокрема, сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Такий сертифікат має бути адресним (тобто наданим конкретному платнику), а також має містити необхідні відомості про наявність причинно-наслідкового зв'язку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з фінансовим станом заявника (з посиланням на відповідні підтверджуючі документи).

Сума грошового зобов'язання/податкового боргу, яка заявлена до розстрочення/відстрочення та становить 1 мільйон гривень і більше, відстрочення надається лише за умови:

-         передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення/відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань;

-         перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення/відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення/відстрочення податкового боргу.

Пунктом 100.9 статті 100 ПКУ визначено, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.

Згідно пункту 2.1. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС - без обмежень суми, територіальні органи - на суму не більше 3 млн гривень.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).

Для вирішення питання розстрочення/відстрочення грошового зобов'язання/податкового боргу платник має звернутися до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого зобов'язання і надати усі передбачені Порядком документи. У заяві платника мають бути чітко визначений предмет розгляду - розстрочення/відстрочення, види платежів, а також їх сума. Усі надані документи мають відповідати вимогам законодавчих та нормативних актів, а також містити інформацію, що є необхідною для прийняття рішення про відстрочення.

Відсутність повного пакета документів та/або оформлення документів неналежним чином є підставою для відмови платнику у наданні розстрочення/відстрочення.