Підтримка держави – важливий інструмент збереження бізнесу та відновлення роботи

Пошкодження або знищення підприємства внаслідок ракетних обстрілів, бойових дій чи інших проявів збройної агресії російської федерації – це не лише втрата майна. Для бізнесу це часто означає неможливість продовжувати роботу, відсутність доступу до документів, банківських рахунків, а відтак – неможливість своєчасно виконувати податкові обов’язки.

У Податковому кодексі України передбачено ряд інструментів для підтримки, пом’якшення або звільнення бізнесу під час виконання податкових обов’язків, залежно від типу чи ступеня шкоди, заподіяної воєнними діями.

Якщо підприємство не може виконувати податкові обов’язки

Якщо платник – юридична особа зазнав шкоди внаслідок бойових дій: знищено товар, запаси, зруйновано підприємство або майно, необхідно провести інвентаризацію активів і зобов’язань.

Інвентаризація дає змогу встановити фактичну наявність майна, перевірити стан активів і зобов’язань, а також документально зафіксувати наслідки надзвичайної ситуації для підприємства. За підсумками інвентаризації складаються відповідні описи та акти.

Водночас в умовах воєнного стану можливі ситуації, коли підприємство не має фізичного доступу до своїх активів через бойові дії або інші обставини непереборної сили. У такому разі інвентаризацію проводять після відновлення безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

Законодавство не вимагає проводити інвентаризацію всіх активів підприємства – інвентаризація проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства. Керівник має право обмежити її лише активами, які знаходилися у пошкодженому приміщенні та могли бути знищені, пошкоджені або втрачені внаслідок надзвичайної події.

За підсумками інвентаризації, за належним документальним підтвердженням (акт ДСНС про пожежу або руйнування, витяг з ЄРДР за фактом обстрілу, висновки Торгово-промислової палати та інші документи, які засвідчують факт і причини знищення майна) приймається рішення про списання знищених активів з балансу. Списувати активи з балансу слід, щойно встановлено їх знищення або псування, коли активи перестали відповідати критеріям для визнання активом (не можна отримати з них економічну вигоду).

Податковим кодексом не передбачено окремих податкових різниць при списанні знищених товарів чи запасів. Це означає, що вони списуються на витрати за правилами бухгалтерського обліку. Відповідно зменшується фінансовий результат до оподаткування, а отже, і об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Особливості оподаткування для юридичних осіб, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації

Порядок оподаткування податком на прибуток від списання знищених основних засобів (обладнання, будівлі, транспорт) залежить від річного доходу платника.

Якщо дохід не більше 40 млн грн/рік: вартість знищених засобів списується на витрати за правилами бухгалтерського обліку. Вони враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Якщо дохід понад 40 млн грн/рік (платники, які застосовують різниці): зменшення об’єкта оподаткування відбувається на залишкову вартість знищеного об’єкта, визначену за правилами податкового обліку – в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток відображають різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Якщо бізнес зазнав критичних (безповоротних) втрат (знищення офісів, складів, виробничих потужностей унаслідок бойових дій), то він має право на тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків у порядку, передбаченому законодавством.

Платники можуть отримати звільнення від виконання податкових обов’язків до періоду після відновлення можливості їх виконання або після закінчення воєнного стану.

Основними підставами, що  спричиняють неможливість виконання платниками податків – юридичними  особами та їхніми відокремленими підрозділами – податкових обов'язків є:

- повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, комп’ютерної техніки та іншого обладнання;

- втрата виробничих або інших необоротних активів, зокрема запасів;

- перебування платника на територіях, де ведуться бойові дії, або на окупованих територіях, що унеможливлює використання чи вивезення бухгалтерської документації та інших документів, комп’ютерної техніки й іншого обладнання;

- директор/бухгалтер є єдиною уповноваженою особою платника та перебуває  на військовій службі за відсутності у платника інших посадових осіб, уповноважених нараховувати та сплачувати податки, вести бухгалтерський облік, складати й подавати податкову та фінансову звітність, якщо посадова особа, яка є власником або співвласником підприємства, не має можливості призначити їхніх уповноважених осіб.

Платники подають за місцем податкової реєстрації або до будь-якого територіального сервісного центру ДПС заяву про відсутність можливості виконувати свої податкові обов’язки та документи (копії документів).

Зокрема, до заяви необхідно подати такі документи:

- акти ДСНС/Нацполіції про пожежі чи руйнування;

- витяги з держреєстрів;

- повідомлення правоохороних органів;

- документи ЄРДР;

- копія наказу про призупинення роботи підприємства;

- документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);

- інші документи.

У заяві обов’язково зазначається перелік податкових обов’язків та періоди, за які неможливе їх виконання. 

Контролюючий орган у разі достатності документів розглядає заяву протягом 20 календарних днів із дати її надходження.

У разі, якщо документів недостатньо контролюючий орган надсилає платнику податків попереднє рішення із пропозицією надати додаткові матеріали протягом 10 календарних днів після отримання таких документів. Протягом 20 календарних днів приймається остаточне рішення.

Рішення про неможливість виконання податкових обов’язків забезпечує:

- перенесення строків подання податкової звітності;

- перенесення строків сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

- звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових чи акцизних накладних, невиконання інших податкових обов’язків, визначених законодавством.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: коли підприємство може не сплачувати податок за пошкоджені об’єкти

Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що були пошкоджені або знищені, є дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Реєстр майна).

Податок не нараховується та не сплачується за знищені та пошкоджені  внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право, встановлювати ставки податку в розмірі, меншому за розмір податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території або звільняти від сплати податку.

Тому, платники можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки податку для власних об’єктів нерухомості.

Плата за землю: які можливості має підприємство, яке постраждало від бойових дій

Окремий напрям підтримки стосується земельних ділянок, на яких розташовані пошкоджені або знищені об’єкти нерухомості, а також земель, які стали непридатними для використання через потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами.

Податковим законодавством передбачено ненарахування та несплату плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені внаслідок бойових дій об’єкти нерухомості, за умови виконання встановлених ПКУ вимог, зокрема щодо відображення відповідної інформації в Реєстрі майна.

При цьому пільга застосовується не автоматично до будь-якої земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні підприємства, а в межах площ та за умов, установлених ПКУ.

Якщо земельна ділянка може бути забруднена вибухонебезпечними предметами – це ще одна важлива ситуація, коли підприємство не може використовувати земельну ділянку через потенційну загрозу її забруднення вибухонебезпечними предметами.

У такому випадку підприємству необхідно звернутися із заявою про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами до відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації.

На підставі такої заяви може бути прийнято рішення про встановлення податкової пільги щодо відповідної земельної ділянки.  Для таких земель законодавство передбачає окремий механізм визначення періоду, протягом якого земельна ділянка визнається потенційно забрудненою та щодо неї застосовується відповідна податкова пільга.

Отже, зафіксуйте, зверніться, скористайтеся – цей простий алгоритм допоможе застосувати передбачену законодавством підтримку.

Довідково.

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. 2.Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» (із змінами).
3. 3. Порядок № 225 – Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (із змінами).