Чому фіскальний чек має велике значення?

Під час продажу товарів або надання послуг підприємці щодня видають покупцям десятки чи навіть сотні фіскальних чеків. На перший погляд може здатися, що це звичайна формальність. Насправді ж саме чек підтверджує, що розрахункова операція проведена відповідно до вимог законодавства.

Тому недостатньо просто провести оплату через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Важливо, щоб покупець отримав правильно оформлений фіскальний чек, який містить усі обов'язкові реквізити.

 

РРО без помилок: чому це важливо для кожного підприємця

Сьогодні застосування РРО та ПРРО – це не просто вимога законодавства. Це невід'ємна складова прозорого ведення бізнесу, захисту прав споживачів і фінансової безпеки самого підприємця.

Суб’єкти господарювання активно переходять на сучасні програмні рішення, використовують безготівкові розрахунки, інтернет-еквайринг (електронні гаманці), онлайн-торгівлю та сервіси доставки. Разом із розвитком технологій зростає і відповідальність за правильне оформлення кожної розрахункової операції.

Неправильно запрограмовані товари, відсутність окремих реквізитів у фіскальному чеку, несвоєчасне оновлення програмного забезпечення чи використання застарілих налаштувань можуть стати підставою для застосування фінансових санкцій.

Саме тому важливо не лише використовувати РРО або ПРРО, а й розуміти, як правильно оформлювати розрахункові документи, які реквізити є обов'язковими та чому навіть незначна, на перший погляд, помилка може мати правові наслідки. 

 

Хто повинен застосовувати РРО або ПРРО?

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265/95-ВР. Його дія поширюється на суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі – банківськими картками, платіжними сервісами чи іншими способами. 

Це означає, що під час продажу товарів або надання послуг підприємець повинен провести розрахунок через зареєстрований РРО або ПРРО та сформувати розрахунковий документ.

За виключенням суб'єктів господарювання, які згідно зі статтею 9 Закону № 265/95-ВР звільнені від використання касових апаратів через специфіку діяльності чи розташування (наприклад, продажі власної продукції у селах за певних умов). 

Розрахункові операції необхідно проводити через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, або у випадках, передбачених Законом № 265/95-ВР, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

 

Видача розрахункових документів: фіскальний чек, його форма та зміст

Отже, кожен продаж товару або надання послуги завершується не лише оплатою, а й видачею покупцю розрахункового документа. Саме фіскальний чек підтверджує факт проведення розрахункової операції, захищає права споживача та засвідчує, що підприємець працює відкрито і прозоро.

Покупець має отримати розрахунковий документ незалежно від того, яким способом він оплатив покупку – готівкою, банківською карткою чи через Інтернет.

Сьогодні фіскальний чек може бути:

- паперовим;

- електронним;

- у вигляді QR-коду;

- надісланим на електронну пошту або телефон покупця.

Розрахунковий документ формується РРО або програмним РРО і має містити обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати продавця та саму операцію.

Форма та зміст фіскального касового чека встановлені Положенням № 13.

 Зокрема, чек має містити:

- найменування суб'єкта господарювання;

- адресу господарської одиниці;

- податковий номер або код ЄДРПОУ (РНОКПП для ФОП);

- фіскальний номер РРО або програмного РРО;

- дату і точний час проведення операції;

- назву кожного товару чи послуги;

- кількість товару;

- вартість кожної позиції;

- загальну суму покупки;

- форму оплати (готівка, банківська картка, безготівковий розрахунок тощо);

- QR-код для перевірки справжності чека;

- фіскальний номер розрахункового документа.

Для окремих категорій товарів у фіскальному чеку зазначаються також додаткові реквізити. Наприклад, при продажу алкогольних напоїв зазначаються реквізити марки акцизного податку, а під час реалізації лікарських засобів чи медичних виробів – відповідні коди, передбачені законодавством.

Наявність усіх обов'язкових реквізитів робить розрахунковий документ повноцінним підтвердженням покупки. Якщо фіскальний чек сформований із порушеннями або в ньому відсутні обов'язкові реквізити, він може не визнаватися належним розрахунковим документом.

Для покупця правильно сформований розрахунковий документ – це можливість підтвердити факт придбання товару, гарантія для здійснення у разі необхідності обміну або повернення товару. Для підприємця – це підтвердження належного проведення розрахункової операції та дотримання вимог законодавства.

 

Що говорить судова практика про обов’язкові реквізити розрахункових документів

Особливої актуальності це питання набуває з огляду на сформовану судову практику. Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2026 року (справа № 380/20009/23) наголосив, що фіскальний чек повинен містити всі обов'язкові реквізити, визначені законодавством. Якщо хоча б один із них відсутній, такий документ може втратити статус розрахункового, а це означає, що обов'язок щодо належного оформлення розрахункової операції вважається невиконаним.

Водночас Верховний Суд зазначив, якщо реквізит у фіскальному чеку містить окремі неточності чи помилки, це не завжди означає, що документ автоматично втрачає свій статус.

Проте відсутність обов'язкового реквізиту – це вже інша ситуація. У такому випадку вимоги законодавства вважаються невиконаними.

Окремо Верховний Суд звернув увагу на продаж підакцизних товарів. Якщо у фіскальному чеку відсутня інформація про акцизний податок, такий чек також не вважається належним розрахунковим документом.

 

Довідково:

1.   Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).

2.  Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»(із змінами).

3.  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові Верховного Суду від 09 квітня 2026 року у справі №380/20009/23:«Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення № 13, тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.

Отже, Суд зазначає, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року у справі № 500/6845/21 та від 27 березня 2025 року у справі № 560/15692/23».