Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Розрахунки з нотаріусом за надані послуги проведено у готівковій формі: чи потрібно застосовувати РРО?

Відповідь. Добрий день! Преамбулою ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 2 статті 55 Господарьского кодексу України встановлено, що суб’єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ, незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькі діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п.65.9 ст.65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Якщо фізична особа, зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така ФО обліковується у контролюючих органах як ФОП із ознакою провадження незалежної професійної діяльності – п.65.9 ст.65 ПКУ.

Закон України №265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб, оскільки його дія поширюється тільки на суб’єктів господарювання. Особи, які не належать до суб’єктів господарювання (само зайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність), застосовувати РРО та/або ПРРО не зобов’язані.

При цьому, якщо фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах.

Статтею 31 ЗУ від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 (із змінами та доповненнями) затверджені Правила ведення нотаріального діловодства.

Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій – п.7.1 розд.VII Правил.

У графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) або отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом) – п.7.43 розд. VII Правил.

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7 Реєстру.

Таким чином, спеціальне законодавство не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Питання 2: Добрий день! Чи штрафують продавця за відсутність розмінної монети?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.22 розд.ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 №148, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України) з урахуванням бонусних програм лояльності  та/або наявності пристроїв для приймання монет.

Підпунктом 4 п.58 розд.VI Положення №148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки перевіряє обов’язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що перевіряються, монет для видачі здачі.

При цьому, на даний час фінансові санкції до суб’єктів господарювання за невидачу та/або не забезпечення видачі споживачу розмінної монети не застосовуються, так як втратив чинність Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким були передбачені фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Питання 3: Добрий день! Фіскальний чек РРО/ПРРО іноземною мовою: чи можна?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя регулюється ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04,2019 №2704- VIІІ на всій території України.

У преамбулі Закону №2704 зазначено, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 №10-рп/99, українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами держвлади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Згідно зі ст.1 Закону №2704 єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Це визначено ч.1 ст.30 Закону №2704.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, ФОПи, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених ч.3 ст.30 Закону №2704), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у т.ч. через інтернет – магазин та інтернет – каталоги, державною мовою.

Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами (ч.2 ст.30 Закону №2704).

Згідно з ч.3 ст.30 Закону №2704 на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язанні здійснювати програмування РРО/ПРРО та видавати споживачу фіскальний чек на українській мові.

Водночас, під час програмування в РРО/ПРРО обов’язкових реквізитів фіскального чека поряд з українською мовою можна використовувати іноземну мову, текст якої буде дублювати інформацію зазначену українською мовою.

Всі розрахункові, первинні, бухгалтерські та облікові документи мають бути складені державною мовою. При цьому, внесення до них додаткової інформації, в т.ч. дублювання інформації зазначеної в таких документах іноземною мовою, не заборонено.

Відсутність обов’язкових реквізитів державною мовою буде призводити до порушення вимог законодавства України.

Питання 4: Добрий день!  Як відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО оплату товарів частинами?

Відповідь. Добрий день! У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотриманням вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

Наприклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у т.ч. відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за … (і вказати назву товару або артикул)» та вказати саме ту суму, яка була отримана від покупця. Кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях рекомендується зазначати «Залишок для сплати» (не обов’язків реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).

Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в т.ч. який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товару авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.

Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.

У такому випадку навпаки, саме перший чек має містити номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата». «повна оплата» тощо, та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул, та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.

Для платників ПДВ зазначаємо, що у чеку на отримання «авансу» має відображатись інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку сплати, в межах такого чеку.

У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.

Зобов’язання зі сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередньо реалізацію підакцизного товару та/або продукції  (у розумінні п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Питання 5: Добрий день! Яким чином здійснюється реєстрація РК?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.1 глави 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами і доповненнями, реєстрація РК здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається із фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».

Пунктом 2 глави 1 розд.ІІІ Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих РК або спрощених РК та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.

Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку.

РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців РК без порушення засобу контролю.

Згідно з п.3 глави 1 розд.ІІІ Порядку перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер СГ;
відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п.2 глави 1 розд.ІІІ Порядку;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.

На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Пуктом 4 глави 1 розд.ІІІ Порядку передбачено, що реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему ГО або на РРО, другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію КОРО за ф.№1-КОРО. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п.9 глави 1 розд.ІІ Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це СГ не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за і.№1-КОРО.  У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви ф.№1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до ІТС ДПС.

Після реєстрації СГ заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установчого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується.

Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п.1 глави 2 розд.ІІ Порядку, у разі перереєстрації СГ КОРО на окрему ГО або перереєстрації РРО.