Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Як визначити тип ПРРО для заповнення форми №1-ПРРО?

Відповідь. Добрий день! При заповненні пункту 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО можна вибрати один із таких типів ПРРО:

Стаціонарний – встановлений на конкретну ГО, що використовується за адресою, яка зазначена в пункті 3 у формі №1-ПРРО;

Пересувний – зареєстрований на конкретну ГО, яка може використовуватись по всій території України (наприклад, автомобіль);

Інтернет – торгівля – ПРРО встановлений на конкретну ГО і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за формою №1-ПРРО, при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет – магазин (сайт));

Каса самообслуговування – ПРРО встановлений на конкретну ГО та використовується за адресою, зазначеною в пункті 3 у формі №1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад, платіжний термінал).

Питання 2: Добрий день! Чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч з РРО та/або ПРРО?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995  №265/95-ВР, місце проведення розрахунків  - місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти. Також це місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО чи ПРРО містить денний звіт (Х-звіт). Створений він у паперовій та/або електронній формі реєстратором РРО або ПРРО.

Згідно з п.6 розд.ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 та п.9 розд.IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Слід пам’ятати, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується в день її одержання в повній сумі. Це передбачено п.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п.44.3 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії. Установа /підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

У той же час, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників (абз.4 п.23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування та ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 №833).

Тобто, якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО та/або окремих моделей ПРРО, то частину готівки можна зберігати в сейфі до моменту проведення операції «службова видача», за допомогою якої вилучається виручка для здавання її до банку або каси підприємства, та за умови, що такий сейф знаходиться на місці проведення розрахунків і в ньому зберігається лише виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням РРО та/або ПРРО. 

Питання 3: Добрий день! Які дії СГ, який після подання реєстраційної заяви за ф.№1-ПРРО отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф.20-ОПП?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.3 розд.ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547» для реєстрації програмного РРО складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою №1-ПРРО.

У реєстраційній заяві за ф.№1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф.20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф.№1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/ «Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф.№1-ПРРО.

Питання 4: Добрий день! Чи повинні відображатись реквізити електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО?

Відповідь. Добрий день! Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів  - платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до п.13 ст.1 Закону України від 30.06.2021 №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265 та нормативно – правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення №13 однаково розповсюджує свою дію на розрахункові документи, що створюються як РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13, рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та РОS- термінали. 

Принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, та забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуюче вищевикладене, у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрінгу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

Питання 5: Добрий день! Які обов’язки центрів сервісного обслуговування?

Відповідь. Добрий день! Згідно зі ст.2 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» центр сервісного обслуговування - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до ст.12 ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено обов’язки центрів сервісного обслуговування, а саме: центри сервісного обслуговування зобов'язані:

1) проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів;

3) при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;

4) у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.