Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Що з РРО/ПРРО, якщо відміна транзакції відбулась одразу після оплати?

Відповідь. Добрий день! Участь небанківської фінансової установи не є визначальною у обов’язку застосовувати або не застосовувати РРО/ПРРО.

Якщо товар був замовлений і оплата здійснювалась через фінансового посередника (у т.ч. через LiqPay, WayForPay), визначальним фактором є отримання товару споживачем та/або коштів за придбаний товар продавцем.

Тому, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим у разі отримання коштів продавцем на його поточний рахунок, як оплату за товар, навіть при відміні замовлення одразу після оплати. При цьому повернення коштів відбувається у порядку встановленому законодавством для повернення коштів у випадку повернення товару.

Якщо є кошти за товар були сплачені через фінансового посередника (у т.ч. через LiqPay, WayForPay), але відміна транзакції відбулась одразу після оплати і не передбачає, як отримання коштів на рахунок оплати за товар так і вручення товару покупцю, у такому разі застосування РРО/ПРРО є необов’язковим.

Питання 2: Добрий день! ФОП надає послуги через мережу інтернет через платіжний сервіс WayForPay: чи застосовувати РРО/ПРРО?

Відповідь. Добрий день! Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями.

Законом України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 №1089-ІХ визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

У розумінні ЗУ №1089 терміни вживаються в такому значенні:

абонент – кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг;

кінцеве (термінальне) обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;

кінцевий пункт мережі – фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, визначається за певною мережевою адресою.

Проводячи аналогію між Законами №1089 та №265, абонентом є надавач послуг із консультування з питань оподаткування; кінцеве (термінальне) обладнання – місце надання послуг із консультування з питань оподаткування споживачу; кінцевий пункт мережі – місце отримання послуг із консультування з питань оподаткування споживачем.

Враховуючи те, що є кінцеве (термінальне) обладнання надавача послуг із консультування з питань оподаткування, яке розміщене в кінцевому пункті мережі, відповідно до укладеного договору (тобто місце безпосереднього отримання споживачем комунікаційних послуг), припущення ФОП щодо відсутності місця розрахунків лише по факту проведення розрахунків в мережі інтернет не відповідає дійсності.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені нормами прямої дії ПКУ та Закону №265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Тобто, для ФОП як суб’єкта господарювання, на якого поширюється дія Закону №265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано ФОП.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст..3 Закону №265, яким визначено, що у разі здійснення ФОП розрахункових операцій у розумінні Закону №265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Пунктом 14 ст.9 Закону №265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Право на використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО є єдиною нормою, яка має визначальне значення.

Отже, якщо проведення розрахунків за надані послуги здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого ФОП не є обов’язковим.

Платіжний сервіс WayForPay, як спосіб розрахунку за надані послуги, не потребує застосування РРО/ПРРО відповідно до пільги, встановленої п.14 ст.9 Закону №265.

Питання 3: Добрий день! Чи може ЮО (керівник або посадова особа) та ФОП, які мають КЕП, отримати КЕП для ПРРО без відокремленого пункту реєстрації (у т.ч. згенерувати повторно)?

Відповідь. Добрий день! Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій без відвідування відокремленого пункту реєстрації (у т.ч. згенерувати повторно) можна виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) при наявності чинного КЕП за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна – Отримання електронних довірчих послуг – Програмне забезпечення – Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – ІІТ Користувач ЦСК-1 – Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК -1.3.1»

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідним реєстраційними документами. Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Питання 4: Добрий день! Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО особою, яка здійснює розрахункові операції?

Відповідь. Добрий день! При застосуванні програмних РРО відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма №3-ПРРО), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z – звіту.

Питання 5: Добрий день! Якими нормативно – правовими документами слід користуватися при застосуванні РРО/ПРРО?

Відповідь. Добрий день! При застосуванні РРО або ПРРО слід користуватися наступними нормативно – правовими документами:

1. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (Закон «Про РРО»). Всі основні зміни, що стосуються сфери застосування РРО, приймаються окремими Законами, Наказами КМУ та вносяться до цього Закону.
2. Держаний Реєстр РРО України, який затверджується ДПС та встановлює перелік моделей РРО (фіскальних реєстраторів та касових апаратів), які дозволені до реєстрації та використання на території України. Моделі РРО включаються до Реєстру за результатами перевірки їх на відповідність вимогам НБУ та ДПС. Реєстр періодично переглядається, для кожної моделі РРО Реєстр містить позначку про термін, протягом якого він гарантовано залишиться в Реєстрі та може бути зареєстрований.
3. Реєстр Програмних РРО, який ведеться ДПС в електронному вигляді. Для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО. Заява в електронній формі подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ) або засобами телекомунікацій.
4. Закон України №128-ІХ та №129-ІХ від 20.09.2019 року. Законами було запроваджено поняття РРО/ПРРО для ФОП – платників єдиного податку, змінено штрафи за недотримання правил застосування РРО/ПРРО. Зміни відображено в тексті основного Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР».

Наказ Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016. Наказ МФУ від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» - регламентує Порядок реєстрації РРО, ПРРО, книг ОРО та пов’язані з цим процедури та вимоги.