Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» у Марганецькій ДПІ на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО»

У Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповідала старший державний інспектор  Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області   Задорожня Наталя Миколаївна

Питання 1: Що робити коли закінчується строк служби РРО?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 12.05.2004 №601 строк служби РРО – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у т.ч. комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог  експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції. Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата. При визначенні строку служби РРО слід керуватися нормою щодо семирічного строку з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, встановленою Порядком доопрацювання електронних контрольно- касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабміні від 30.11.1999 №11. Відповідно до п.1 гл.4 розд.ІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.20156 №547, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО. Для скасування реєстрації РРО, визначені законодавством строки експлуатації якого закінчилися, суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО заяву за формою №4-РРО «Заява про скасування реєстрації РРО». Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає до контролюючого органу реєстраційне посвідчення.  

Питання 2: Добрий день! Відмова у реєстрації ПРРО: коли можлива?

Відповідь. Добрий день! Відмова у реєстрації ПРРО формується у випадках, якщо:

- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов'язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов'язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви, непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);

- ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;

- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб'єкт господарювання не повідомив про такий об'єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 розділу II Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;

- суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб'єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Це передбачено п.6 розд.ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317.

Відмова в реєстрації ПРРО формується за результатом автоматизованої обробки Заяви №1-ПРРО (за наявності вищенаведених підстав). Відповідна інформація направляється засобами телекомунікації  або Електронного кабінету:

- у день отримання Заяви, якщо Заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного) дня;

- не пізніше наступного робочого дня, якщо Заява надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа.

Питання 3: Добрий день! Торгівля продукцією власного виробництва: чи зобов’язані приймати картки?

Відповідь. Добрий день! Відповідно до частин 28 та 29 ст.38 ЗУ від 30.06.2021 №1591-ІХ «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у т.ч. за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних за стосунків, та/або платіжних пристроїв. Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у т.ч. з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України. У подальшому, на виконання зазначених вимог Закону №1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у т.ч. з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у т.ч. з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги). Запровадження такого обов’язку для торгівців складається з 4-х етапів, а саме:  

- з 01.01.2023 для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис.осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи);

- з 01.01.2024 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис.осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 групи);

- 01.2025 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис.осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи);

- з 01.01.2026 для торговців - фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції. Враховуючи викладене вище та з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п.4 п.1 Постанови №894, торговці, які здійснюють продаж лише власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такі торгівці зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п.1-3 п.1 Постанови №894.  При цьому, передбачений Законом №1591 обов’язок торгівців забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) (у т.ч. з використанням електронних платіжних засобів, платіжних  за стосунків, пристроїв) не регулюється ЗУ від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями, водночас, приймання торгівцями до оплати електронних платіжних засобів, встановлює для них обов’язок проведення таких операцій із застосуванням РРО або ПРРО, а у окремих випадках  - з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Питання 4: Добрий день! Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Відповідь. Добрий день! Законом України від 20.09.2019 №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг)у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у т.ч., але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Питання 5: Добрий день! Чи повинні відображатись реквізити електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО?

Відповідь. Добрий день! Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів  - платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій. Відповідно до п.13 ст.1 Закону України від 30.06.2021 №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265 та нормативно – правовими актами, прийнятими на його виконання. Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13. Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення №13 однаково розповсюджує свою дію на розрахункові документи, що створюються як РРО, так і ПРРО. Водночас, відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13, рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення. Звертаємо увагу, що законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та РОS- термінали. Принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, та забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів. Враховуюче вищевикладене, у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрінгу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.