«Гаряча лінія» щодо застосування РРО чи ПРРО платниками єдиного податку

Нещодавно Першотравенські податківці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО та ПРРО платниками єдиного податку. На запитання платників податків відповідала начальник Першотравенської ДПІ Головного управління ДПС в Дніпропетровській області Оксана Ковальова.

Надаємо відповіді на запитання, з якими зверталися платники податків.

Питання: Чи можуть платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО чи ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?

Відповідь: При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) чи програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.  

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

Водночас, у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій 167 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2022 році – 1 085 500 гривень) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села чи селища товарами (крім підакцизних товарів) застосування РРО чи ПРРО є обов’язковим.

Питання: Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?

Відповідь: Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Питання: Чи необхідно скасовувати касовий апарат та реєструвати програмний РРО?

Відповідь: Обмежень щодо використання суб’єктом господарювання класичного касового апарату чи програмного РРО чинним законодавством не встановлено. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний чи апаратний) для проведення реєстрації розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість традиційного касового апарату (РРО), реєстрацію РРО необхідно скасувати.

Питання: Як підприємець, в якого виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, вносить перший запис до Форми ведення обліку товарних запасів?

Відповідь: Перший запис, що вноситься фізичною особою – підприємцем, у тому числі платником єдиного податку до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку), має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів. Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

- графа 1 – цифра «1»;

- графа 2 – дата внесення запису;

- графа 3 – опис залишку товарів на початок обліку;

- графа 4 – дата складання опису залишку товарів на початок обліку;

- графа 5 – цифра «1»;

- графа 7 – загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;

- графи 6, 8, 9 – не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.