«Гаряча лінія» в Васильківській ДПІ

Днями за участі начальника Васильківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Маргарити Бондаренко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів».

Зважаючи, що така деклараційна кампанія проводиться вперше, у громадян виникає чимало питань. Надаємо відповіді на найбільш запитувані.

Питання. Як розрахувати базу для нарахування збору щодо валютних цінностей?

Відповідь. Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації. При цьому декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість таких об’єктів декларування.

Питання. Чи є узгодженою сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Відповідно до норм Податкового кодексу України, сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.

Питання. Як підтвердити розміщення готівкових коштів у банку?

Відповідь. Відповідно до норм Податкового кодексу України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Підтвердженням розміщення коштів на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, може слугувати документ, який підтверджує таке розміщення: виписка зі спеціального рахунку/довідкау про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому.

Питання. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо об’єкт рухомого майна отримано у спадок?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Щодо порядку оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, то він врегульований нормами ст. 174 Податкового кодексу України. Зокрема, за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Тож якщо об’єкт рухомого майна був отриманий у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію не потрібно, за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Питання. Чи проводяться перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

Відповідь. Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.