Щодо списання кредиторської заборгованості за рішенням суду

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 31.01.2017 №01-07/141 (вх. від 01.02.2017) ______ щодо списання кредиторської заборгованості за рішенням суду та у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток для підприємств, які прийняли рішення про незастосування різниць в податковому обліку, визначається як прибуток (збиток) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996) зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 «Зобов'язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 №1629 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №93/18831 (далі – НП(С)БО №128).

Відповідно до вимог пункту 1 розділу II НП(С)БО №128, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, якщо за рішенням суду кредиторська заборгованість підприємства визнана такою, що не підлягає погашенню, то сума такої заборгованості визнається доходом, що, таким чином, призведе до збільшення фінансового результату до оподаткування у фінансовій звітності підприємства та, відповідно, збільшення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Щодо періоду, за який збільшиться фінансовий результат до оподаткування у фінансовій звітності підприємства, слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, дохід від списання кредиторської заборгованості виникає при визнанні зобов’язання як такого, що не підлягає погашенню на звітну дату.

Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшиться на суму доходу від списання кредиторської заборгованості у періоді виникнення підстав для списання, тобто у періоді набуття чинності рішенням суду про визнання зазначеного зобов’язання як такого, що не підлягає погашенню.

Щодо списання кредиторської заборгованості та створення резерву сумнівних боргів

Створення резерву сумнівних боргів обумовлено нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, та стосується особливостей обліку саме дебіторської заборгованості підприємства, тобто, не пов’язане з предметом звернення підприємства.

Щодо списання заборгованості як безнадійної та вчинення дій для списання такої кредиторської заборгованості

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не дано визначення безнадійної або сумнівної кредиторської заборгованості.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безнадійна заборгованість, зокрема кредиторська, трактується як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт а), прострочена заборгованість (підпункт ґ), заборгованість, стягнення якої неможливо у зв'язку з дією форс-мажорних обставин (підпункт ж), або заборгованість банкрутів та СГ, припинених як юридичні особи (підпункт з).

Згідно «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за №426/25203 (далі – Порядок №372), кредиторська заборгованість класифікується як прострочена та заборгованість, по якій минув строк позовної давності (пункт 1.2 Порядку №372).

Прострочена кредиторська заборгованість – сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, – прострочена кредиторська заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок щоквартального списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, визначений пунктом 4.2 Порядку №372, яким передбачено проведення інвентаризації розрахунків з метою визначення кредиторської заборгованості.

Отже, кредиторська заборгованість, яка визнана непідтвердженою за рішенням суду, не є безнадійною, проте вона підлягає списанню як зобов’язання, яке не підлягає погашенню (відповідно до норм НП(С)БО №128) за методикою, визначеною пунктом 4.2 Порядку №372.

Одночасно слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності  (пункт 2 статті 6 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Таким чином, щодо остаточної відповіді з питання ведення бухгалтерського обліку зазначених господарських операцій доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо коригування податкового кредита на суму заборгованості

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено п.198.3. ст.198 Кодексу, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Таким чином, товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих. При цьому коригування податкових зобов’язань продавця не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг згідно з підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1. статті 14 ПКУ належать до операцій з постачання товарів/послуг та є об’єктом оподаткування.

Разом з тим, платник податку – покупець повинен відкоригувати податковий кредит, оскільки оплата за поставлені товари/послуги так і не відбувається.

При цьому таке коригування відбувається на дату списання боргу та здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Позиція ДФС України щодо дій покупця у разі прийняття рішення про списання кредиторської заборгованості за отримані та неоплачені товари/послуги викладена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (далі – ЗІР) в підкатегорії 101.20.

Враховуючи, що  ЗІР – база загальнодоступного користування, інформація, що міститься в даному ресурсі, може використовуватися суб’єктами господарювання у процесі діяльності.

Згідно інформації, викладеної в запиті _____, у підприємства обліковується кредиторська заборгованість за  отримані, але не оплачені послуги.

Враховуючи вищенаведене, якщо ______ на придбані послуги на підставі отриманої податкової накладної сформувало податковий кредит, але такі послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).