Щодо сплати платежів за землекористування

Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс), передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (пункт 52.1 статті 52 Податкового кодексу).

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Згідно з положеннями статті 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі - Земельний кодекс), законом, який регулює оподаткування землі є Податковий кодекс України.

Згідно статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (підпункт 269.1 статті 269 Податкового кодексу).

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 стаття 286 Податкового кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Слід зазначити, що використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням земельного законодавства.

ТОВ яке є власником нерухомого майна, проте право власності/користування земельною ділянкою під таким майном не оформлено, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 71‑VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи» плату за землю, як складову податку на майно, включено до переліку місцевих податків.

Особливістю є те, що місцеві податки встановлюються рішеннями сільських, селищних та міських рад. При цьому плата за землю, є обов’язковою для встановлення місцевими радами.

Відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21.05.1997 № 280/97‑ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280) справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34 статті 26 Закону № 280).

Згідно частини першої статті 73 Закону № 280 акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

Дніпропетровською міською радою рішенням від 13.07.2016 № 7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» (далі – Рішення № 7/11), визначені ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку.

Пунктом 1.6. Додатку 2 Рішення № 7/11 визначено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 1.3 - 1.5 цього додатка.

Таким чином, ТОВ  за земельні ділянки, які знаходяться на території міста Дніпро та правоустановчі документи на які у встановленому порядку не оформлені, необхідно сплачувати земельний податок за ставками, визначеними Рішенням № 7/11.

Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу (пункт 269.2 статті 269 Податкового кодексу).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (підпункт 4 пункт 297.1 статті 297 Податкового кодексу).

Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, якщо ТОВ  використовує земельні ділянки для провадження господарської діяльності та в подальшому буде зареєстроване платником єдиного податку, то воно звільнятиметься від сплати земельного податку.