Щодо визначення бази оподаткування за договором про відступлення права вимоги, сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Чинним законодавством не визначено окремого податкового обліку операцій з відступлення права вимоги. Отже, облік таких операцій ведеться за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (пункт 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248).

З огляду на викладене вище, у Товариства за договором про відступлення права вимоги буде змінено в обліку лише кредитора з юридичної особи на фізичну, що не вплине на величину фінансового результату до оподаткування. Об’єкт оподаткування з податку на прибуток відсутній.

Одночасно слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону №996).

Таким чином, щодо остаточної відповіді з питання ведення бухгалтерського обліку зазначених господарських операцій доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо бази оподаткування податком на додану вартість

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас положеннями статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Отже, операції з відступлення права вимоги не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Тобто, перший кредитор при здійсненні операції з постачання товарів/послуг боржнику повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Операція з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами) відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у першого кредитора.

Новий кредитор у даному випадку на дату уступки йому першим кредитором права вимоги до боржника не формує податковий кредит з ПДВ на суму такого відступленого права вимоги, а на дату отримання боргу від боржника – не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ.

При уступці першим кредитором права вимоги новому кредитору боржник податковий кредит, сформований на дату отримання послуги від первинного кредитора, не коригує.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Відповідно до пункту 1 частини І статті 512 ЦКУ кредитор може бути змінений у зобов’язанні внаслідок передання своїх прав та обов’язків іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У разі, якщо відповідно договору про переуступку права вимоги, первісний кредитор повертає суму боргу фізичній особі, яка виступила третьою стороною у зобов’язанні, і сума цих коштів не перевищує суму погашеного боргу, то у фізичної особи не виникає об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Дохід (об’єкт оподаткування) може виникнути у фізичної особи у разі, якщо юридична особа – боржник повертає суму коштів, яка перевищує суму погашення боргу.

У цьому випадку відповідно підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 ПКУ позитивна різниця між сумою погашення боргу та сумою повернутих коштів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як сума винагороди нарахована (виплачена) платнику податку за умовами цивільно-правового договору.

Такий дохід оподатковується податковим агентом (у даному випадку податковим агентом буде виступати _______________) під час їх виплати за рахунок платника податків за ставкою 18 відсотків (пункт 167.1 статті 167 ПКУ) та військовим збором за ставкою 1,5 відсотків (пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, такий дохід буде відображається у ф.№ 1ДФ за ознакою доходів «102».

Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням наявних документів і матеріалів, що стосуються окремої справи, тому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися платником податку, якому надана така консультація (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).