Які податкові наслідки виникають у підприємства та працівника при сплаті юридичною особою за користування працівником наданого йому на безоплатній основі житла, що орендується підприємством?

Відповідно до ст.813 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з  постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно з п.п. «в» 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ до операцій з постачання послуг також віднесено постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст.188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи викладене, операція з безоплатної передачі товарів/послуг для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція звільнена від оподаткування ПДВ відповідно до норм ПКУ.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно інформації, наведеної в запиті, між ДП «…» та ФОП укладено договір оренди квартири, з метою надання житла працівнику підприємства, при цьому орендна плата за житло перераховується за рахунок підприємства.

Тобто, ДП «…» безоплатно передає  працівнику послуги з оренди житла.

Нормами ПКУ визначено, що дана операція є об’єктом оподаткування.

Проте, в  запиті  ДП «….» не визначено умови договору про надання даного житла працівнику, спосіб розрахунку за надані послуги, також не додано необхідних документів, які передбачають можливість укладання договорів на оренду житла для працівників, тоді як ДП «Криворізька Теплоцентраль» постачає послуги за регульованими тарифами.

Тому остаточну відповідь щодо оподаткування ПДВ операцій з безоплатного надання ДП «…»  послуг з оренди житла працівнику можливо після детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються регулювання даного питання (трудового договір, витяг із статуту, розрахункові документи, тощо).

Стосовно наслідків, які виникають у підприємства як платника податку на прибуток необхідно зазначити, що Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №14 «Оренда», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708 (далі – П(С)БО №14).

Відповідно до пункту 9 П(С)БО №14, належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди.

Стосовно оподаткування ПДФО суми, сплаченої ДП «…» за користування своїм працівником житла, яке орендується та не є власністю підприємства, повідомляємо наступне.

Згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п.  «а» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).

З урахуванням викладеного, у випадку коли юридична особа орендує нерухомість (житло) для свого працівника, оскільки це передбачено трудовою угодою, і сплачує орендну плату за таку нерухомість орендодавцю, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст.167 ПКУ за ставкою 18 відс. бази оподаткування та військовим збором за ставкою 1,5відс. (п.п.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10  розд. XX ПКУ).

При цьому, відповідно до п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Звертаємо увагу, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються даного питання, тому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися платником податку, якому надана така консультація (п.52.2 ст.52 ПКУ).