Щодо оподаткування заборгованості нерезидента, визнаного банкрутом

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 14.09.2016 №540 _____ щодо оподаткування заборгованості нерезидента, визнаного банкрутом, і у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок формування об’єкту оподаткування з податку на прибуток викладено у статті 134 розділу III ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018 (далі – П(С)БО №10).

Пунктом 4 П(С)БО №10 визначено, що безнадійною дебіторською заборгованістю є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Цим же пунктом П(С)БО №10 дано визначення поняття «сумнівний борг» – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Виходячи з листа підприємства, та тим, що на теперішній час існує ймовірність погашення нерезидентом заборгованості по отриманому авансу внаслідок проведення конкурсного провадження по справі про банкрутство (реалізації майна боржника тощо), відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним.

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість нерезидента по отриманому авансу класифікується як сумнівна до моменту повного погашення боргу за наслідками провадження по справі, або до прийняття Арбітражним судом остаточного рішення про завершення конкурсного провадження або заключення мирової угоди.

Щодо відображення дебіторської заборгованості нерезидента на рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» з нарахуванням курсових різниць як по монетарній заборгованості

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України (далі – П(С)БО №21).

Заборгованість нерезидента по неповернутому авансу відповідно до пункту 4 П(С)БО №21 є монетарною статтею, адже монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики) (пункт 8 П(С)БО №21).

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (пункт 8 П(С)БО №21).

Отже, з моменту визнання заборгованості монетарною (на підставі листа підприємства з вимогою про повернення авансу та/або згідно умов договору щодо його розірвання при істотних порушеннях строків поставки тощо) така заборгованість повинна перераховуватись на дату балансу.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання відображення дебіторської заборгованості нерезидента на рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо виникнення права на списання дебіторської заборгованості нерезидента слід зазначити наступне.

Згідно пункту 11 П(С)БО №10 виключенню з активів підлягає безнадійна дебіторська заборгованість, яка списується з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість формує інші операційні витрати.

Отже, відобразити у складі витрат вказану дебіторську заборгованість (або її частину) можливо лише після перекласифікації сумнівної заборгованості (або її частини) до безнадійної на підставі рішення Арбітражного суду щодо відмови у задоволенні вимог кредитора (повного або часткового), заключення мирової угоди тощо.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).