Як оподатковуються податком на додану вартість товари у перевізника, в рамках надання послуг транспортування?

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Нормами  Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV  (далі - ЦКУ) визначено, що  основоположним в діяльності сторін є договір та його умови.

Відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦКУ).

Згідно з п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп. б) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.10.2012 №2755-VI (із змінами та доповненнями), далі – ПКУ, об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 186.4 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно з п.189.4 ст.189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.

Наказом ДПС України  від 6 липня 2012 року №610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, яка чинна на теперішній час.

Зазначеною консультацією визначено терміни, поняття та порядок оподаткування транспортно-експедиторської діяльності як на території України так і за її межами.

Так, перевізник – це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

У зв’язку з вищенаведеним, якщо послуги з перевезення надаються перевізником, місце постачання яких  розташоване на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

При цьому базою оподаткування ПДВ для перевізника є договірна вартість послуг перевезення.

Стосовно включення до об’єкта оподаткування операцій з постачання товарів, що підлягають транспортуванню перевізником, повідомляємо, що згідно п.п.14.1.191 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, за укладеними ТОВ «…» договорами на надання послуг з перевезення товару, право власності на розпорядження яким до нього не переходить, об’єктом оподаткування вважаються операції з надання транспортних послуг. При цьому вартість товару, що транспортується, для підприємства не вважається об’єктом оподаткування.

У разі якщо прийняття товару для транспортування перевізником здійснюється у межах  договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, вартість такого товару згідно п.189.4 ст.189 вважається об’єктом оподаткування. При цьому базою оподаткування для таких товарів є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 ПКУ.