Відображення експедитором в податковій звітності з податку на додану вартість послуг з транспортного експедирування із залученням третіх осіб, що надаються нерезиденту України.

Відповідно до пп. б) п. 185.1 ст. 185 р. V Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Підпунктом "ж" п.186.3 ст.186 Кодексу визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу (правило першої події).

У відповідності до п.198.1 ст.198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Наказом ДПС України  від 6 липня 2012 року №610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, яка чинна на теперішній час.

Зазначеною консультацією визначено терміни, поняття та порядок оподаткування транспортно-експедиторської діяльності як на території України так і за її межами.

Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України від 01.07.04 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Експедитори для виконання доручень замовника можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

 У випадку, якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є нерезидент України (що не має постійного представництва на митній території України), то транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки місцем надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, є місце їх надання за межами митної території України відповідно до пп. ж) п. 186.3 ст.186 Кодексу.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її (далі – Порядок №21).

Згідно Розділу ІІІ Порядку про затвердження форм та заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.16 за №159/28289  до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.       Отже транспортно-експедиторські послуги, які надаються експедитором – платником ПДВ нерезиденту відображаються в рядку 5 Розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ з позначкою «0110» (у якій відображаються розрахунки з бюджетом).

Також експедитором в податковій звітності з ПДВ відображаються обсяги придбання товарів/послуг отримані від контрагентів, що залучені до виконання транспортно-експедиторських послуг, як з податком на додану вартість так і без податку.

При цьому, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту та починають використовуватися в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України, експедитор зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, експедитор повинен дані податкового обліку відображати в податковій звітності з ПДВ та у разі включення сум ПДВ з придбання до складу податкового кредиту по товарах/послугах, що були використані в операціях з надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, які не розглядаються як об’єкт оподаткування ПДВ, зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання відповідно до п.198.5 ст.198 Кодексу, відповідальність за не дотримання якого тягне за собою застосування штрафних санкцій у відповідності до п.123.1 ст.123 Кодексу.