Щодо порядку заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення ____ від 02.06.2016 №31/16 щодо порядку заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та у відповідності до ст.52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), далі – ПКУ, у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Згідно положень п.134.1 ст.134 ПКУ, об’єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ);

- дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ (п.п.134.1.2 п.134.1 ст.134 ПКУ).

При цьому, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату дооподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).

Особливості оподаткування страховика встановлено п.141.1 ст.141 ПКУ.

Згідно з пп.141.1.1 п.141.1 ст.141 ПКУ страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п.136.1 ст.136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п.136.1 ст.136 ПКУ).

У свою чергу, пп.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ передбачено, що об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп.136.2.1 та 136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Відповідно до пп.136.2.1 та 136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у пп.141.1.2 п.141.1 ст.141 Кодексу;

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52 ² і 14.1.116 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Отже, ПКУ передбачено 2 об'єкти оподаткування страховика: прибуток від страхової і нестрахової діяльності страховика, що оподатковується за загальною ставкою 18 відсотків, та дохід від страхової діяльності, для оподаткування якого застосовуються різні ставки. Тобто під кожний об'єкт оподаткування відокремлено правила і ставки.

При цьому, як встановлено  п.136.5 ст.136 ПКУ, податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у п.п.134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п.134.1 ст. 134 ПКУ є частиною податку на прибуток.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в пп.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика (пп.141.1.1 п.141.1 ст.141 ПКУ).

Отже, об'єктом оподаткування податком на прибуток страховика, що оподатковується за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ, є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, який формується, у тому числі з урахуванням доходів та витрат від страхування, відкоригований на різниці. Одночасно дохід за договорами страхування оподатковується за ставкою, встановленою пп.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ.

При цьому нарахований страховиком податок на дохід є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Платники податку на прибуток, які здійснюють страхову діяльність, подають Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі - Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

В рядку 03 РІ Декларації відображаються різниці, які виникають відповідно до ПКУ (позитивні чи від’ємні), на підставі додатку РІ до Декларації,  зокрема :

- Інші різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, де по р.4.2.4 має бути відображена сума нарахованого страховиком податку на дохід за ставкою, визначеною в п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 розділу ІІІ ПКУ (п.п.141.1.1 п.141.1 ст.141 розділу ІІІ ПКУ).

Слід зазначити, що Декларація являється нормативно-правовим актом, який пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Так, у разі використання права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розділу ІІІ ПКУ, платником податку вказується факт про наявність рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці у спеціально відведеному місці Декларації.

Таким чином, при прийнятті ____ рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), про що зроблено позначку у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, ____ не має права на коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на усі різниці, що передбачені розділами І, ІІ, ІІІ та Перехідними положеннями ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), в тому числі на суму нарахованого страховиком податку на дохід за ставкою, визначеною в п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 розділу ІІІ ПКУ (п.п.141.1.1 п.141.1 ст.141 розділу ІІІ ПКУ).

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з положеннями ст.52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання консультацій з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись в усній формі до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку, в письмовій формі до контролюючих органів в областях та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, а також із запитами до Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00 хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).