В якому випадку у платника податку виникає право на податкову пільгу за операціями постачання вугілля? Які підтверджуючі первинні документи повинен мати платник податків за такими операціями?

Законом України від 24.11.2015 року №812-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі” (далі – Закон №812) підприємствам, які провадять діяльність з постачання вугілля, надано можливість застосування пільги з податку на додану вартість.

Так, Законом №812-VІІІ  підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено пунктом 45, у відповідності до якого тимчасово, до 1 липня 2017 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків.

Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву.

У відповідності до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14  ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Операції платника податку з постачання товарів за звітний (податковий) період підлягають відповідному відображенню в податковій звітності з ПДВ за формою податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (далі – Наказ №21).

Згідно абз.1) п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом №21 (далі – Порядок №21) при визначенні обсягу постачання товарів за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна "постачання товарів" відповідно до вимог п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14  ПКУ.

Обсяги постачання товарів, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, згідно абз.1) п.3 розділу V Порядку №21 відображаються у податковій декларації з ПДВ у рядку 5 Розділу І  „Податкові зобов’язання”.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що передбачено п.201.2 ст.201 ПКУ.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року за №957 затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 року за №1235/26012 (далі – Порядок №957).

У відповідності до п.14 Порядку №957 у разі постачання товарів, звільнення від оподаткування яких передбачено у підрозділі 2 розділу XX ПКУ, у розділі III та графі 12 податкової накладної робиться помітка "Без ПДВ" з обов'язковим посиланням на дану норму ПКУ.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, згідно п.201.5 ст.201 ПКУ складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна у відповідності до п.201.7 ст.201 ПКУ складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів пунктом 201.10 статті 201 ПКУ передбачено обов’язок платника податку-продавця в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Виходячи зі змісту питання, викладеного у листі, платник податку здійснює діяльність з оптової торгівлі вугіллям товарної позиції 2701 „Кам’яне вугілля” згідно з УКТ ЗЕД (далі – вугілля товарної позиції 2701).

Отже, виходячи з положень п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операції з постачання вугілля товарної позиції 2701 та за умови відсутності подання платником податку заяви про відмову від використання пільги, звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від статусу учасника в ланцюгу постачання (добувне підприємство, роздрібна торгівля, оптова торгівля, тощо).

За кожною операцією з відвантаження звільненого згідно п.45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ від оподаткування ПДВ вугілля чи отримання за нього передплати (авансу) від покупця, платником складається податкова накладна з обов’язковим зазначенням у ній запису "Без ПДВ" та реєстрацією в ЄРПН у встановлені п.201.10 ст.201 ПКУ терміни.

Таким чином, за умови не подання платником податку до органу фіскальної служби за місцем обліку заяви про відмову у використанні пільги на операції з постачання вугілля товарної позиції 2701, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ. При цьому, звільнення від оподаткування вугілля товарної позиції 2701 застосовується незалежно від події, що сталася раніше: отримано попередню оплату (аванс) від покупця чи здійснено відвантаження повне (часткове) товару.

Стосовно первинних документів, які підтверджують право платника на використання пільги, повідомляємо наступне.

Згідно ст.67 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Відповідно до ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» факти здійснення господарських операцій, зокрема рух товарно-матеріальних цінностей, переміщення товару від продавця до покупця, фіксують первинні документи, до яких, зокрема, віднесено накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-транспортні накладні, тощо.

Для цілей оподаткування платники податків згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до ст.198 та ст.201 ПКУ податкові зобов’язання та податковий кредит з податку на додану вартість платники податку визначають на підставі складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Зазначені документи формують дані бухгалтерського та податкового обліку за всіма господарськими операціями, у т.ч. за операціями з постачання вугілля.

Разом з цим, необхідно повідомити, що згідно п.110.1 ст.110 ПК платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.