Щодо порядку нарахування та сплати податків на дивіденди для нерезидента-юридичної особи та для нерезидента-фізичної особи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення _____ щодо порядку нарахування та сплати податків на дивіденди для нерезидента-юридичної особи та для нерезидента-фізичної особи, та у відповідності до положень ст.52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), далі – ПКУ, у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Відповідно положень п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 «Визначення понять» ПКУ  дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку

Згідно п.п.14.1.122 п.14.1 ст.14 ПКУ  нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б)дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Особливості оподаткування нерезидентів визначені п.141.4 ст.141 ПКУ.

Так, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема дивіденди, які сплачуються резидентом (абзац б) п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ.

Згідно з п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування  стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх погодження з України викладений у ст.103 ПКУ.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента, а саме довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.2 ст.103 ПКУ).

Статтею 10 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал  від 30.10.2000, яка ратифікована Україною 10.01.2002, передбачено порядок оподаткування дивідендів що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (інша ніж партнерство), яка безпосередньо володіє принаймні 20 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків загальної суми дивідендів в інших випадках.

Одночасно, статтею 10 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, яка ратифікована Україною 06.10.1995 передбачено порядок оподаткування дивідендів, що сплачуються підприємством однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є підприємство, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач дивідендів фактично має право на них, податок, що стягується в такому разі, не повинен перевищувати:

а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо резидент другої Договірної Держави зробив внесок в його акціонерний капітал (статутний фонд) не менше 50000 доларів США або еквівалентну суму у національних валютах Договірних Держав; та

б) 15 процентів загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Враховуючи викладене вище, на виплати резидентом України на користь нерезидента - юридичної особи, нерезидента - фізичної особи (який відповідає ознакам нерезидента згідно до п.п.14.1.122 п.14.1.ст.14 ПКУ) доходів з джерелом їх походження з України (визначення та види яких наведено у п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 та п.п. 141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ відповідно) від провадження господарської діяльності (визначення якої наведено у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ) поширюються вимоги п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ щодо порядку утримання та сплати податку при виплаті таких доходів.

Разом з тим, порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 ПКУ, яким передбачено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску  (п.57.1¹.2. п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1¹.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема фізичним особам (п.57.1¹.3. п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Таким чином, платник податку - емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам),  нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток, відповідно положень п.57.1¹ ст.57 ПКУ при виплаті дивідендів юридичним особам (у тому числі нерезидентам), при цьому авансовий внесок із податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (у тому числі нерезидентам) відповідно положень п.п.57.1-¹.3 п.57.1-¹ ст.57 ПКУ.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Стосовно порядку нарахування та сплати податків на дивіденди для фізичної особи-нерезидента повідомляємо.

Відповідно до п.п.170.10.1 п.170.10 ст.170 ПКУ, доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Згідно до п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.2 та 165.1.41 п.165.1 ст.165 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема такі доходи, як дивіденди (п.п.167.5.3 п.167.5 ст.167 ПКУ).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п.170.5.1 п.170.5 ст.170 ПКУ).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п.170.5.2 п.170.5 ст.170 ПКУ).

Доходи, зазначені в п.170.5 ст.170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 п.167.5 ст.167 ПКУ (п.п.170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно п.п.167.5.1. п.167.5 ст.167 ПКУ ставка податку встановлена у розмірі 20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п.п.167.5.2 п.167.5 ст.167 ПКУ).

Отже, пасивні доходи, у тому числі нараховані у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Крім того, згідно з п.п.1.1 п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, а саме : фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ (п.п.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст.165 ПКУ) зокрема такі доходи, як дивіденди (п.п.167.5.3 п.167.5 ст.167 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст.168 ПКУ.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з положеннями ст.52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання консультацій з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись в усній формі до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку, в письмовій формі до контролюючих органів в областях та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, а також із запитами до Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів), а також за факсом або електронною поштою через мережу Інтернет (SFS@MINRD.GOV.UA).

Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00 хв. щоденно, крім суботи та неділі.