Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Щодо надання консультації з питань визначення дати переходу права власності на товар

, опубліковано 25 листопада 2015 о 10:57

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від ____ № ___  щодо надання консультації з питань визначення дати переходу права власності на товар та у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Згідно з положеннями ст.52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, конкретний перелік якого встановлено ст.3 ПКУ.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Таким чином, податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування норм податкового законодавства в його податковому обліку, а не для використання у будь-який інший спосіб.

Питання щодо визначення дати переходу права власності на товар регулюються загальними нормами  законодавства, в тому числі Цивільним Кодексом України  від 16.01.2013 №435-ІV та не стосуються питань практичного використання окремих норм податкового законодавства в податковому обліку платника податку, в зв’язку з чим не належить до повноважень контролюючих органів.   

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями, далі — Закон №996) первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (стаття 9 Закону №996).

Методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про запаси викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (далі - П(С)БО 9).

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 9 запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (пункт 5 П(С)БО 9).

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу  (пункт 6 П(С)БО 9).

Згідно пункту 9 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

транспортно-заготівельні витрати;

інші витрати.

Документом який підтверджує факт переміщенні  матеріальних цінностей через митний кордон України є митна декларація.

Митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (пункт 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (із змінами і доповненнями).

Таким чином, оскільки запаси це товари, що утримуються підприємством з метою продажу, а формування первісної вартості запасу можливе лише при наявності всіх первинних документів, які підтверджують фактичні витрати понесені СГ на придбання такого товару, оприбуткування товарів, що імпортуються, доцільно відображати у бухгалтерському обліку за датою митної декларації.

Щодо використання міжнародної транспортної накладної, то слід зазначити наступне.

Правові та організаційні засади траспортно - експедиторської діяльності  в Україні визначені Законом України від 05.07.2012  року №5060 «Про траспортно - експедиційну діяльність» (далі – Закон).

Статтею 9 Закону передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно – транспортними документами складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту  або державною мовою якщо вантажні перевозяться в Україні.

Такими документами може бути в т.ч. міжнародна транспортна накладна (CMR).

Тобто, міжнародна транспортна накладна має ознаки первинного документу та є єдиним документом, що  підтверджує факт надання послуг з перевезення товару .

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно – правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону №996).

Отже, для остаточного вирішення питання з відображення операції по оприбуткуванню товарів в бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).