Щодо правомірності включення до складу доходу постійного представництва нерезидента фінансової допомоги, отриманої від засновника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло Ваш запит від ___ №_______ з питання правомірності включення до складу доходу постійного представництва нерезидента фінансової допомоги, отриманої від засновника  та відповідно до ст.52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах своєї компетенції та повноважень повідомляє наступне.

Статтею 133 ПКУ визначено перелік СГ, які є платниками податку на прибуток.

Так, платниками податку на прибуток  - нерезидентами є  постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України  або виконують агентські  (представницькі) та інші функції  таких нерезидентів чи їх засновників (п.п 133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ).

Порядок формування об’єкту оподаткування визначено у ст.134 ПКУ.

Відповідно до п.п134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи викладено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Доход», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України  14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО15).

Відповідно до п.5 П(С)БО15 розділу «Визнання та класифікація доходу» дохід визнається під час збільшення або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Доходи у бухгалтерському обліку класифікуються за групами:

 - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робот, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- інші фінансові доходи;

- інші доходи (п.7 П(С)БО15).

Призначення і порядок ведення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб викладені у Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.09.1999 №291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1999  за №893/4186 (далі – Інструкція). 

Відповідно до  вимог Інструкції  до складу  інших операційних доходів відносяться суми безоплатно одержаних оборотних активів та субсидій (рахунок 71 «Інший операційний доход).

Визначення термінів, що використовуються у бухгалтерському обліку наведені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», що затверджене наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 №73, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 за №336/22868 (далі - П(С)БО 1).

Під оборотними активами слід розуміти  грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу ( п.3 П(С)БО1).

Таким чином, суми безоплатно отриманих коштів у вигляді фінансової допомоги  включаються до складу інших операційних доходів.

Проте, під час формування об’єкту оподаткування податком на прибуток  постійного представництва нерезидента, що здійснює підготовчу та допоміжну діяльність слід врахувати особливості діяльності такого представництва та умови Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Україною 22.11.1995 року та набрала чинності з 04.10.1996 року (далі – Угода).

Відповідно до п.1 ст.5 Угоди під терміном «Постійне представництво» розуміється постійне місце діяльності через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Не є комерційною діяльністю утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер (абз.е  п.4 ст.5 Угоди).

Пунктом 1 ст.7 Угоди визначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій державі, якщо це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано, вище, прибуток підприємства може оподатковуватися у другій державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

Таким чином, за умови якщо постійне представництво нерезидента виконує тільки підготовчі та допоміжні послуги та не здійснює самостійну господарську діяльність, фінансова допомога, яка надана такому постійному представництву нерезидента від засновника  на виплату заробітної плати, сплату до бюджету податків та зборів, не оподатковується податком на прибуток. 

Перереєстрація та зміна назви компанії з __________ на_______не має значення для питань з оподаткування.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).