Щодо відображення у складі податкового кредиту вартості основних засобів, придбаних за кошти капітальних видатків на поповнення статутного фонду, визначення первісної вартості основних засобів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 12.10.2015 №162 ______ щодо відображення у складі податкового кредиту вартості основних засобів, придбаних за кошти капітальних видатків на поповнення статутного фонду, визначення первісної вартості основних засобів, та у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Правові основи господарської діяльності комунальних підприємств зазначені в Господарському кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (із змінами та доповненнями, далі – Господарський кодекс).

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (пункт 1 статті 78 Господарського кодексу).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою (пункт 4 статті 78 Господарського кодексу).

Згідно статті 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.10 №2456-VI субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції; розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат з бюджету.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769 (зі змінами і доповненнями, далі – Інструкція №333), до платежів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 належать невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Під кодом класифікації видатків бюджету 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» органи управління перераховують не лише власне капітальні трансферти, а й внески до статутних фондів (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 глави 3 Інструкції №333).

Внесок до статутного фонду (капіталу) органів управління не має характеру невідплатних, безповоротних платежів, оскільки в обмін на внесок до статутного фонду одержуються корпоративні права.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією (пункт 1 статті 167 Господарського кодексу, підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 1 ПКУ).

Тобто, сутність корпоративних прав (участь в управлінні тощо) – те, що засновнику (міськраді) належить саме майно комунального підприємства. Тому хоча внесок до статутного фонду (капіталу) і перераховується за кодом 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», фактично він є цілком відособленим платежем і назвати його капітальним трансфертом можна лише умовно.

Щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв’язку із придбанням основних засобів

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

База оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою їх подальшого використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно запиту платника, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради «Про міський бюджет» капітальні трансферти надійшли з бюджету на поповнення статутного фонду комунального підприємства, за рахунок яких придбано основні засоби. Основні засоби використовуються в господарській діяльності.

Тобто, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді капітальних трансфертів що поповнили статутний фонд, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту за умови їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, об’єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів з бюджету не виникає.

Щодо виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток та визначення первісної вартості основних засобів

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі – П(С)БО №15).

Пунктом 5 П(С)БО №15 зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, зростання власного капіталу за рахунок отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів, від засновника (міскради) не визнається доходом згідно П(С)БО №15.

Щодо визначення первісної вартості основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі – П(С)БО №7).

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

– суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

– реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

– суми ввізного мита;

– суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);

– витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

– витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

– інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

В зв’язку з тим, що суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні основних засобів, можуть бути віднесені до податкового кредиту (тобто відшкодовуються підприємству), до первісної вартості основних засобів суми ПДВ не включаються.

Таким чином, основні засоби, придбані за кошти капітальних видатків на поповнення статутного фонду, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, визначеною згідно П(С)БО №7, без врахування сум податку на додану вартість.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних відповідей з питань податкового законодавства радимо Вам у подальшому звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).