Щодо оподаткування доходів отриманих у вигляді спадщини та відображення їх у податковому розрахунку ф.№1ДФ

Спадкові правовідносини регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV( далі – ЦКУ) із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до  інших   осіб  (спадкоємців). 

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1270 ЦКУ «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини».

Главою 89 ЦКУ чітко визначений порядок оформлення права на спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст.174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини (коштів, майна, майнових чи немайнових прав).

Так, відповідно до ст.174 ПКУ об’єкти спадщини, отриманої резидентом від резидента, оподатковуються:

за ставкою 0% – у разі отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

за ставкою 5% – у разі отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

за ставкою 0% – у разі отримання спадщини у вигляді нерухомого чи рухомого майна або коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно п.174.3 ст.174 ПКУ особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Відповідно до п.п.170.3.1 п.170.3 ст.170 розд. IV ПКУ роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 п.167.5 ст.167 ПКУ (18 відсотків).

Згідно з п.п.170.5.2 п.170.5 ст.170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права, у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (підпункт 164.2.3 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) відображається у податковому розрахунку за ф.1ДФ під ознакою доходу «103» із зазначенням ідентифікаційного номера померлої особи.

При цьому, прийняті платником у спадщину у вигляді майна, майнових чи немайнових прав відображається нотаріусом у податковому розрахунку за ф.1ДФ під ознаками доходів «113», «114» або «115» в залежності від ступеня споріднення.

Отже, у разі якщо податковий агент продовжує нараховувати дохід померлої особи, то така сума у податковому розрахунку форми №1ДФ не відображається, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

У звіті ф. №1ДФ має бути відображена сума доходу у тому періоді, коли її фактично буде виплачено спадкоємцям із відповідним оподаткуванням згідно вимогам ст.167 ПКУ.

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються даного питання, тому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися платником податку, якому надана така консультація (п.52.2 ст.52 ПКУ).

Аналогічні роз’яснення із зазначених питань розміщені на  офіційному WEB-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) в рубриці «Інформаційно-довідковий ресурс», категоріях 103 «Податок на доходи фізичних осіб» та 132 «Військовий збір».