Щодо порядку подання уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ (далі-№1ДФ) та Звіту про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині внесення змін до номеру облікової картки найманого працівника

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, слід зазначити, що на підставі пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Щодо подання уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ (далі-№1ДФ) в частині внесення змін до номеру облікової картки найманого працівника.

Відповідно до п.п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

         Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

         У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

         Подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф.№1-ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Податковим кодексом України не передбачено.

         Податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 ПКУ).

         Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п.4.3 Порядку).

         У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п.3.1 Порядку).

         Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

         Коригування показників розділу I:

     для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

         Коригування показників розділу II:

     підрозділ «Оподаткування процентів»:

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

     підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

     підрозділ «Військовий збір»:

     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

         Відповідно до п.119.2 ст.119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку –     тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

         Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –

     тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

         Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п.169.4 ст.169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст.50 ПКУ.

         Враховуючи викладене вище, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф.1ДФ уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номеру облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність передбачена п.119.2 ст.119 ПКУ.

            Аналогічні роз'яснення з даного питання розміщено на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у категорії "103.25 та 103.26 Податок на доходи фізичних осіб" сервісу "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс".

            Стосовно питання виправлення страхувальником помилок у звіті «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за формою згідно з додатком 4 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок №435), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, після закінчення звітного періоду в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи  повідомляє наступне.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Виправлення страхувальником помилок у Звіті, передбачено розділом V  Порядку №435.

Так, відповідно до Порядку№435 даний Звіт включає в себе таблицю 6, яка призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці та таблицю 5, яка призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Пунктом 2 розділу V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючи документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 Звіту до цього Порядку повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв'язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Враховуючи вищезазначене, роботодавець має право подати необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями.

Слід зазначити, що Звіт платник подає до органів фіскальної служби за місцем перебування на обліку, як платника єдиного внеску.

         Одночасно ГУ ДФС нагадує, що згідно пункту 52.2 статті ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку податкову консультацію.

Довідково:

Відповіді на запитання платників податків з усіх регіонів України надаються Інформаційно – довідковим департаментом Державної фіскальної  служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів), а також за факсом або електронною поштою через мережу Інтернет (SFS.GOV.UA). Режим роботи з 8 год.00 хв. до 20 год.00 хв. щоденно, крім суботи та неділі.

Крім того, пропонуємо у подальшому користуватися електронним сервісом Державної фіскальної служби України - Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом («ЗІР») за електронною адресою ZIR.SFS.GOV.UA.