Податкова консультація з наступного питання: - чи нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми компенсації за невикористану відпустку звільненим працівникам?

Відповідно до абзацу другого пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КзпП) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Якщо працівник звільняється за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП), то згідно із статтею 116 КзпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно  Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску, а саме єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція), суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати. Таким чином, зазначені виплати є базою для нарахування єдиного внеску.

Відповідно до загальних положень Закону № 2464 страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення застрахованої особи підприємство не несе обов'язку страхувальника для цієї особи, а відповідно і платника єдиного внеску.

Отже, особам, яким за період після звільнення нараховано компенсації за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.