Чи потрібно подавати до фіскального органу «Повідомлення про прийняття працівника на роботу» по внутрішньому сумісництву, якщо трудова книжка знаходиться у даній установі

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, слід зазначити, що на підставі пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 одним із завдань ДФС є здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в порядку, встановленому законом, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надання консультації відповідно до ПКУ, Митного кодексу України та законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 було затверджено «Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова).

Відповідно до норм Постанови, фіскальні органи лише приймають від суб’єктів господарювання повідомлення «про прийняття працівника на роботу», проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Слід зазначити, що Постанова містить подання лише повідомлення «про прийняття працівника на роботу» затвердженої форми, в якому зазначаються дві категорії застрахованих осіб: 1 — наймані працівники з трудовою книжкою; 2 — наймані працівники без трудової книжки.

Також, дану Постанову було розроблено Міністерством соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) відповідно до частини 3 статті 24  КЗпП, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно – правового характеру не регулюється зазначеною статтею.

Одним із основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (пункт 3 Положення про Мінсоцполітики від 17.06.2015 №423 (далі - Положення).

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (підпункт 103 пункту 4 Положення).

На підставі наведеного, питання, які стосуються трудових відносин не входить до компетенції фіскальних органів.