Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Щодо визначення статусу резидента та оподаткування доходу, отриманого у спадщину від члена сім’ї першого ступеня споріднення

, опубліковано 25 грудня 2015 о 15:58

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС)  розглянуло Вашу заяву щодо визначення статусу резидента та оподаткування доходу, отриманого у спадщину від члена сім’ї першого ступеня споріднення, та у межах компетенції повідомляє наступне.

Контролюючі органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5 ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, далі – ПКУ).

Правові аспекти спадкового права регулюються гл. 84 – 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ). Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ЦКУ регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а порядок оподаткування об'єктів спадщини, одержаних платником податку, регламентується ст.174 ПКУ.

На сьогодні оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем та від визначення спадкодавця або спадкоємця нерезидентами.

Розмір ставки, що застосовується до відповідного об'єкта спадщини, залежить від ступеня споріднення спадкодавця та членів його сім’ї.

Згідно пп. 14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються  її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою (абз. «а» пп.174.2.1 п.174.2 ст.174 ПКУ).

В той же час, об’єкти спадщини оподатковуються за ставками визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ (15% або 20%), для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Відповідно до абз. «в» пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 ПКУ фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку встановленому ПКУ, або її реєстрації як самозайнятої особи.

Згідно пп.17 п.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі– ЗУ №3773) посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Тож, видана іноземцю на підставі Закону України від 7 червня 2001 року   №2491 «Про імміграцію» (далі—ЗУ №2491) посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні та не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Отже, іноземець має документально підтвердити факт свого проживання (перебування) на території України понад 183 днів протягом календарного року.

Крім того, ПКУ не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від податкових органів документів, що підтверджують статус резидента України.

Зважаючи на вищевикладене, розмір ставки податку для оподаткування, отриманої Вами спадщини, буде залежати від підтвердження статусу резидента України.