До уваги платників ПДВ: після постачання товарів/послуг здійснюються будь-які зміни сум – подайте розрахунок коригування
Пунктом 192.1 ст. 192 розділу V «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ» ПКУ* визначено, якщо після постачання товарів/послуг:
- здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін,
- здійснюється перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала,
- або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг,
суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (РК) до податкової накладної (ПН), складеному у порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Правила складання ПН та/або РК до ПН та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком № 1307* та Порядком № 1246*.
Так, положеннями п. 5 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, підпунктами 200 прим. 1.3 та 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозділу 2 розділу XX «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ПКУ, а також з урахуванням законів України № 2155* і № 851* та Порядку № 557*.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (ПДВ, податок) зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України № 2155 та зареєструвати її в ЄРПН (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Реєстрація РК до ПН в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ також визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН.
Так, РК не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН, до якої складений такий РК.
ПКУ: особливості реєстрації РК (-)
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
При цьому, покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Так, ст. 10 Закону України № 851 визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Зокрема, для розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, (РК(-)) − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Акцентуємо увагу, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, для РК(-), складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Своєчасна реєстрація ПН та/або РК до ПН в ЄРПН – обов’язок платників ПДВ
Як зазначалося вище, реєстрація РК(-) в ЄРПН здійснюється протягом 15/18 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ/п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ПКУ).
Звертаємо увагу платників ПДВ, що предметом камеральної перевірки контролюючого органу може бути, зокрема, своєчасність реєстрації ПН та/або РК до ПН в ЄРПН (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (15 днів), тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, у розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Порушення граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (18 днів – на період воєнного стану), тягне за собою накладання штрафу на платника, на якого покладено обов’язок щодо реєстрації ПН/РК у розмірах, передбачених п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН та/або РК.
Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни, встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
Функціонал системи SWinED фіксує дату отримання РК(-) отримувачем товарів/послуг від їх постачальника
ПКУ не передбачено чіткого механізму фіксації дати отримання покупцем РК(-) від постачальника, що ускладнює визначення граничного терміну реєстрації в ЄРПН таких РК та, у певних випадках, призводить до оскаржень прийнятих рішень в адміністративному і навіть у судовому порядках.
Враховуючи зазначене, Державна податкова служба України (ДПС) рекомендує платникам ПДВ для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати граничні терміни реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування відповідно до норм п. 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ/п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (джерело – Загально-доступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР): https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42264.
Акцентуємо увагу, що дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну РК, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (сервіс SWinED).
Сервіс SWinED запроваджено ДПС у червні 2024 року задля підвищення якості електронних сервісів для платників податків,
Як зазначено на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/790677.html), API сервісу SWinED знаходиться за посиланням http://obmen.tax.gov.ua .
Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (РК(-)) отримувачем (покупцем), тобто фіксує дату отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.
Так, використання платниками податків ІКС «Електронний кабінет» для обміну РК на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами передбачає фіксацію ДПС факту отримання отримувачем (покупцем) товарів/послуг такого РК. Сервіс SWinED зручно інтегрується з іншими системами.
Тож, для налаштування обміну РК (-) з використанням SWinED платники можуть звернутись до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.
Отже, SWinED – це електронний сервіс ДПС, що функціонує для обміну між контрагентами розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та передбачає фіксацію ДПС факту отримання покупцем товарів/послуг такого РК(-). Це дає можливість контролюючим органам підтвердити факт дотримання/недотримання платником (покупцем) строків для реєстрації таких РК(-) в ЄРПН під час проведення контрольно-перевірочної роботи.
*Довідково
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Закон України № 2155 – Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
3. Закон України № 851 – Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами).
4. Порядок № 1246 – Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами).
5. Порядок № 1307 – Порядок заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України (далі – Мінюст) 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами).
6. Порядок № 557 – Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Мінюсті 03.08.2017 за № 959/30827 (із змінами).