Які строки оскарження в суді ППР або іншого рішення контролюючого органу (без/з процедурою адміністративного оскарження)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 03 грудня 2025 о 11:15 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі – КАСУ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої ст. 122 КАСУ).

Згідно з частиною четвертою ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

У зв’язку з наявністю загальної та спеціальної норми права при оскарженні до суду податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього проведення процедури його адміністративного оскарження, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (далі – Постанова) наголосила, що норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною щодо норми частини четвертої ст. 122 КАСУ, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Водночас, у Постанові зроблено висновок, що норма п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, та зазначено, що строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПКУ, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене в суді протягом 6 місяців з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.

Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то:

податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду протягом 1 місяця що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ;

інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене до суду протягом 3 місяців з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги.

Поряд з цим, у разі якщо рішення за результатами розгляду скарги платника податків на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу не було прийнято та (або) вручено контролюючим органом платнику податків у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу.