Особливості оподаткування дивідендів, отриманих КІК від українських резидентів: інструмент прозорості та справедливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 31 липня 2025 о 09:51 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.

У зв’язку з набранням чинності норм Податкового кодексу України (ПКУ) щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) перед українськими платниками податків, які володіють іноземними структурами, постало завдання впровадження системного податкового планування, зокрема при отриманні доходів у вигляді дивідендів.

Ключовим елементом нормативного регулювання у цій сфері є підпункт 39².3.2.7 пункту 39².3 статті 39² ПКУ, який запроваджує особливий підхід до оподаткування дивідендів, що надходять КІК від юридичних осіб – резидентів України. Зазначена норма прирівнює такі доходи до тих, що безпосередньо отримані фізичною особою – контролером КІК, з метою уникнення податкового дублювання та забезпечення прозорості обліку пасивного доходу.

Такий підхід відповідає міжнародному принципу «look-through approach», коли податкове навантаження визначається на рівні фактичного бенефіціара доходу, а не юридичної особи. Для бізнесу це створює передумови для ефективного планування та прогнозованості податкових зобов’язань, водночас держава отримує інструмент забезпечення податкової справедливості.

Показовим прикладом ефективної взаємодії платників податків з органами ДПС стало надходження у 2025 році до бюджету додаткових 17,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це стало можливим завдяки конструктивному діалогу між підрозділами трансфертного ціноутворення ДПС України, ГУ ДПС та фізичними особами – контролерами КІК, які подали уточнені податкові декларації про майновий стан і доходи.

Варто наголосити, що до завершення воєнного стану законодавство передбачає можливість самостійного виправлення помилок без нарахування штрафів і пені, що додатково стимулює відповідальне ставлення бізнесу до виконання податкових зобов’язань.

Цей приклад демонструє, що партнерська модель взаємодії між податковими органами та платниками податків може приносити конкретні результати як для державного бюджету, так і для самих платників, забезпечуючи баланс інтересів і прозорість у сфері міжнародного оподаткування.