Порядок застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області , опубліковано 30 червня 2025 о 17:05 Розділ: Новини
У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олександра Харченко.
Питання застосування РРО/ПРРО залишаються актуальними як для суб’єктів господарювання (СГ) так і для громадян, тому сьогодні до вашої уваги відповіді на найбільш актуальні із них.
Чи повинен фізична особа – підприємець (ФОП) вести облік товарних запасів, якщо він перебуває на спрощеній системі оподаткування та яка передбачена відповідальність за встановлені порушення?
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому СГ зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших СГ та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно ст. 20 Закону № 265 передбачена відповідальність: до СГ, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при продажу товарів, наданні послуг через мережу Інтернет з оплатою за реквізитами у форматі IBAN та шляхом внесення готівки у відділення банку?
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач) визначено «Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі – Інструкція №163).
Відповідно розділу І Інструкції №163, безготівкові розрахунки - це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Надавач платіжних послуг здійснює обслуговування користувачів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх документів із питань здійснення безготівкових розрахунків. Внутрішні документи надавача платіжних послуг не можуть містити положення, що суперечать вимогам законодавства України.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Водночас, РРО та/або ПРРО можуть не застосовуватись при здійсненні розрахунків, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку (у тому числі онлайн банкінг) з використанням їх реквізитів у форматі IBAN.
Перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку на рахунки отримувачів коштів є безготівковими розрахунками та не є з точки зору Закону №265 розрахунковими операціями.
Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при використанні платіжних систем та терміналів типу iBox при розрахунках за товари?
Статтею 9 Закону № 265 визначені випадки, у яких РРО/ПРРО або розрахункові книжки не застосовуються, зокрема відповідно п. 2 ст. 9 Закону №265, при виконанні банківських операцій, крім: операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється.
Державна податкова служба України листом №6661/7/99-00-05-04-01-17 від 05.12.2019 надіслала для використання в роботі лист Національного банку України від 28.11.2019 №57-0007/62082 (є чинним) щодо використання електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ) при продажу товарів (наданні послуг).
У зазначеному листі Національний банк України зазначає.
Торговець має право приймати до оплати ЕПЗ певної платіжної системи на підставі договору з еквайром. Еквайр в договорі з торговцем зобов'язаний зазначити, зокрема, порядок і терміни розрахунків еквайра з торговцем та порядок оформлення документів за операціями з використанням ЕПЗ. Еквайр зобов'язаний забезпечити технологічне, інформаційне обслуговування торговців і проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені між торговцями та користувачами з використанням ЕПЗ, на підставі договору.
Отже, якщо товар/послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала). Документ за операцією із застосуванням ЕПЗ - це документ, що підтверджує виконання операції із використанням ЕПЗ, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.
Тобто, квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг).
З огляду на зазначене, у разі використання ЕПЗ для оплати вартості товарів квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про захист прав споживачів".
Яка відповідальність передбачена законодавством за видачу фіскального касового чека, в якому відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД?
Відповідно п. 2, 11 ст. 3 Закону №265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
надавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі;
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону №265, передбачена відповідальність:
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – 5 100,0 грн.